Iзраїль Якович Акушський
Микола Петрович Брусенцов
Михайло Олександрович Карцев
Випереджаючи час
Iлюстрацiї

Микола Петрович Брусенцов - творець першого та єдиного в свiтi трiйкового комп'ютера "Сетунь"

04.12.2014

На 90-му роцi життя помер вiдомий конструктор трiйкових ЕОМ, фронтовик, учений Микола Петрович Брусенцов. Вiн був скромною, дуже приємною у спiлкуваннi людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Нашi глибокi спiвчуття всiм його рiдним, друзям, учням i всiм хто знав Миколу Петровича.

21 червня 1941 р., напередоднi дня початку Великої Вiтчизняної вiйни восьмикласник Коля Брусенцов був у Днiпропетровську, брав участь в олiмпiадi молодих музикантiв - диригував хором, що виконував його пiсню про дзержинцiв. Усе пройшло чудово.

А ранком 22 червня його та iнших, що приїхали з Днiпродзержинська, термiново вiдправили додому. Вже вдома почув по радiо виступ Молотова. Запам'яталися слова "Перемога буде за нами" i Богатирська симфонiя Бородiна, що зазвучала слiдом за ними.

Так закiнчилося дитинство Миколи.

Вiн народився 7 лютого 1925 р. в Українi в мiстi Каменське (тепер Днiпродзержинськ). Батько, Петро Миколайович Брусенцов - син робiтника-залiзничника, закiнчив робфак, а в 1930 роцi - Днiпропетровський хiмiчний iнститут. Брав участь у будiвництвi Днiпродзержинського коксохiмiчного заводу. Помер у 1939 роцi у вiцi 37 рокiв.

Мати, Марiя Дмитрiвна (уроджена Чистякова), завiдувала дитячим садком при заводi, де працював чоловiк. Молода жiнка непохитно винесла важкий удар. Треба було подбати про трьох дiтей. Микола був старшим iз братiв. Молодшому йшов усього другий рiк. Не встигли отямитись, як почалася вiйна. Дитячий садок, де працювала мати, разом iз Днiпродзержинським коксохiмiчним заводом евакуювали в Оренбурзьку область.

У лютому 1943 р., коли Миколi виповнилося 18 рокiв, його призвали в армiю i послали на курси радистiв у Свердловську, а ще через пiвроку направили в 154-ю стрiлецьку дивiзiю, де вiн став радистом у вiддiленнi розвiдки 2-го дивiзiону 571-го артилерiйського полку. Дивiзiя знаходилася на переформуваннi пiд Тулою. Через два тижнi її направили пiд Невель, де нашi частини знаходилися в напiвоточеннi. Потiм стало легше - успiшнi наступальнi бої в Бiлорусiї, у Прибалтицi, Схiднiй Пруссiї. Молодого солдата - учорашнього школяра нагородили медаллю "За вiдвагу" i орденом Червоної Зiрки. З тих 25 вiсiмнадцятилiтнiх хлопцiв, що в серпнi 1943 р. поповнили дивiзiю, на той час залишилося п'ятеро... Тут, за Кенiгсбергом, Брусенцов зустрiв день Перемоги, що запам'ятався на все життя.

У 1948 р. вiн закiнчив десятий клас, отримавши атестат вiдмiнника i подав заяву на радiотехнiчний факультет Московського енергетичного iнституту.

Перший рiк навчання вiн не стiльки вчився, скiльки спав, намагаючись сном i лiками перемогти туберкульоз, що почався. i йому це вдалося! Коли здоров'я поправилося, вiн не тiльки надолужив згаяне, але i став одним iз самих успiшних студентiв.

У 1953 р. пiсля закiнчення iнституту М.П.Брусенцова направили на роботу до СКБ при Московському унiверситетi, а потiм до проблемної лабораторiї з розробки ЕОМ для використання в навчальних закладах. Тут доля звела його з блискучим математиком, широко ерудованим ученим, одним iз перших. хто зрозумiв значення ЕОМ, Сергiєм Львовичем Соболєвим.

Соболєв зайнявся iдеєю створення малої ЕОМ, придатної по вартостi, розмiру, надiйностi для iнститутських лабораторiй. Органiзував семiнар, у якому брали участь М.Р.Шура-Бура, К.А.Семендяев, Е.А.Жоголєв i, звичайно, сам Сергiй Львович. Розбирали хиби iснуючих машин, розробляли систему команд i структуру (те, що тепер називають архiтектурою), варiанти технiчної реалiзацiї, схиляючись до магнiтних елементiв, оскiльки транзисторiв ще не було, лампи вiдразу виключили, а сердечники i дiоди можна було дiстати й усе зробити самим. На одному iз семiнарiв (23 квiтня 1956 р.) за участю Соболєва задача створення малої ЕОМ була поставлена, сформульованi основнi технiчнi вимоги. Керiвником i спочатку єдиним виконавцем розробки нової ЕОМ було призначено Брусенцов. Зауважимо, що мова йшла про машину з двiйковою системою числення на магнiтних елементах.

Саме тодi у Брусенцова виникла думка використовувати трiйкову систему числення. Вона дозволяла створити дуже простi i надiйнi елементи на магнiтних пiдсилювачах, що працювали в iмпульсному режимi.

Вiн розробив i зiбрав схему трiйкового суматора, що вiдразу ж i надiйно запрацював. С.Л.Соболєв, дiзнавшись про його намiр створити ЕОМ з використанням трiйкової системи числення, гаряче пiдтримав задум i подбав про те, щоб допомогти молодими спецiалiстами. Винайти суматори, лiчильники та iншi типовi вузли не було складно для Брусенцова.

У 1958 р. спiвробiтники лабораторiї (до цього часу їх набралося майже 20 чоловiк) своїми руками виготовили перший зразок машини. Яка ж була їхня радiсть, коли усього на десятий день комплексної наладки ЕОМ запрацювала! Такого в практицi наладчикiв розроблювальних у тi роки машин ще не було! Машину назвали "Сетунь" - за назвою рiчки неподалiк вiд Московського унiверситету.

Постановою Ради Мiнiстрiв СРСР серiйне виробництво ЕОМ "Сетунь" було доручено Казанському заводу математичних машин. Перший зразок машини демонструвався на виставцi досягнень народного господарства (ВДНГ). Казанський завод випустив 50 ЕОМ "Сетунь", 30 з яких працювали у вищих навчальних закладах СРСР.

Правий або не правий М.П.Брусенцов - покаже час. Зi своєї сторони приведу лише один факт. У груднi 1993 р. я зустрiвся з вiдомим спецiалiстом в галузi комп'ютерної науки професором С.В.Клименко, що працює в обчислювальному центрi iнституту фiзики високих енергiй (м.Протвино Московської областi). Учений тiльки що повернувся зi США, де на прохання американської сторони прочитав невеличкий курс лекцiй з iсторiї розвитку комп'ютерної науки i технiки в Радянському Союзi. На моє питання - про що i про кого запитували його американськi слухачi, вiн вiдповiв: "Чомусь тiльки про Брусенцова i його машину "Сетунь".

Ми ж як i ранiше вважаємо - немає пророкiв у своїй батькiвщинi! А може, iнтерес американцiв до трiйкової ЕОМ i її творця не випадковий?

На даний час Микола Петрович Брусенцов завiдує лабораторiєю ЕОМ факультету обчислювальної математики i кiбернетики Московського державного унiверситету iм. М.В.Ломоносова. Основними напрямками його наукової дiяльностi є: архiтектура цифрових машин, автоматизованi системи навчання, системи програмування для мiнi- i мiкрокомп'ютерiв. М.П.Брусенцов є науковим керiвником тем, пов'язаних зi створенням мiкрокомп'ютерних навчальних систем i систем програмування. Ним опублiковано понад 100 наукових праць, у тому числi монографiї "Мала цифрова обчислювальна машина "Сетунь" (1965 р.), "Миникомпьютеры" (1979 р.), "Микрокомпьютеры" (1985 р.), навчальний посiбник "Базисный фортран" (1982 р.). Вiн має 11 авторських свiдоцтв на винаходи. Його нагороджено орденом "Знак Пошани", Великою золотою медаллю ВДНГ СРСР. Лауреат премiї Ради Мiнiстрiв СРСР.


Микола Петрович Брусенцов. Серiя ЕОМ "Сетунь"   ›››  
Михайло Олександрович Карцев - розроблювач суперкомп'ютерiв для спостереження за космосом