English    Русский

Обкладинка книги "Вiдоме i невiдоме в iсторiї iнформацiйних технологiй в Українi"

"Вiдоме i невiдоме в iсторiї iнформацiйних технологiй в Українi".
Борис Малиновський

Київ "Iнтерлiнк", 2004, -215с., ISBN 966-8122-14-3

Вiд автора

Витоки iнформацiйних технологiй - одного з найважливiших сучасних напрямiв розвитку науки i технiки - сягають далеко в глиб столiть. Спочатку з'явилися найпростiшi пристрої для механiзацiї обчислень i логiчних дiй, згодом - аналоговi й цифровi, але знову-таки механiчнi обчислювальнi пристрої. I лише в серединi XX столiття були створенi першi електронно обчислювальнi машини - ЕОМ. На їхнiй базi почала бурхливо розвиватися iнформатика, яка й пiдготувала появу iнформацiйних технологiй.

Поняття "iнформацiйнi технологiї" з'явилося зовсiм недавно. Воно виникло у зв'язку з тим, що розробка, виробництво i застосування комп'ютерiв, обладнання для iнформацiйних мереж, периферiї i компонентiв до них, а також програмного забезпечення перетворюються нинi на найважливiшу промислову галузь, i, як кожна галузь, вона потребує для свого розвитку ефективних технологiй.

В Українi великi й глибокi фундаментальнi дослiдження в цiй галузi велися в рядi iнститутiв Академiї наук України, в багатьох вузах Мiнiстерства освiти. Важливi прикладнi дослiдження проводилися й у галузевих науково-дослiдних органiзацiях. З'явилася потужна промисловiсть, яка забезпечила масовий випуск ЕОМ, була органiзована пiдготовка фахiвцiв усiх рiвнiв квалiфiкацiї. Iншими словами, внесок України у становлення i розвиток комп'ютерної науки i технiки важко переоцiнити. Однак про це, i передусiм про роботи, якi ранiше вва-жалися секретними, знають лише фахiвцi.

Першi кроки на шляху становлення iнформацiйних технологiй були зробленi в першi десятилiття XX столiття. Йдеться передусiм про машину логiчного мислення харкiвського професора Олександра Миколайовича Щукарьова (1914 р.). Видатною подiєю стало також досягнення вiдомого українського фiзика академiка Вадими Євгеновича Лашкарьова, який експериментально виявив у 1941 р. так званий p-n перехiд у напiвпровiдниках. Це фiзичне явище було покладено в основу створення транзистора - базового елемента ЕОМ. У жовтнi 1948 р. пiд керiвництвом академiка Сергiя Олексiйовича Лебедєва розпочалася розробка Малої електронної лiчильної машини - "МЭСМ". У 1952 р. вона вже регулярно експлуатувалася i була єдиною в континентальнiй Європi дiючою машиною.

У наступнi три десятилiття основний внесок у фундаментальнi дослiдження в галузi комп'ютерної науки i технiки зробили академiк Вiктор Михайлович Глушков - учений зi свiтовим iм'ям, який став основоположником iнформатики в Українi, а також численнi його колеги - провiднi науковцi заснованого ним Iнституту кiбернетики Академiї наук України. Тут був виконаний цiлий ряд важливих прикладних дослiджень, спрямованих на створення нових ЕОМ та їхнє використання в системах керування технологiчними процесами, енергетичними та iншими об'єктами, у тому числi вiйськового призначення, у системах автоматизацiї наукового експерименту та iн. Бiльше третини обчислювальної технiки, що випускалася серiйно у Радянському Союзi, було розроблено в Iнститутi кiбернетики Академiї наук України.

Починаючи з 60-х рокiв проектування i багатосерiйне виробництво ЕОМ для керування технологiчними процесами та енергетичними об'єктами з великим розмахом здiйснювалося у Сєверодонецькому науково-виробничому об'єднаннi "Iмпульс". Переважна бiльшiсть керуючих систем промислового призначення в СРСР була розроблена за участю "Iмпульсу".

Менш вiдомi (чи зовсiм невiдомi) роботи зi створення ЕОМ для систем вiйськового призначення, про якi йдеться в книзi.

У київському науково-виробничому об'єднаннi "Квант" i київському науково-дослiдному iнститутi "Гiдроприладiв" у 60-70-х роках розроблялися унiкальнi радiоелектроннi, у тому числi гiдроакустичнi, системи з використанням ЕОМ, якi забезпечили високий технiчний рiвень засобiв навiгацiї, виявлення, цiленаведення, керування для надводних i пiдводних (у тому числi атомних) кораблiв вiйськово-морського флоту.

Тiсне спiвробiтництво харкiвського науково-виробничого об'єднання "Хартрон", виробничого об'єднання "Київський радiозавод" i днiпропетровського Пiвденного машинобудiвного заводу дало змогу розробити i здiйснити серiйний випуск чотирьох поколiнь ракетних комплексiв з бортовими ЕОМ, якi забезпечили виконання багатьох оборонних програм i сприяли встановленню стратегiчного паритету в свiтi, що стало передумовою початку процесу обмеження i скорочення ракетно-ядерної зброї.

Київське науково-виробниче об'єднання "Кристал" у 60-70-х роках успiшно впоралося з розробкою i серiйним випуском перших у СРСР i Європi великих iнтегральних схем для калькуляторiв та iнших технiчних засобiв, якi використовують цифрову елементну базу. Заводи України випускали близько половини напiвпровiдникової продукцiї, виробленої в СРСР.

Київське виробниче об'єднання "Електронмаш" i Сєверодонецький приладобудiвний завод стали першими пiдприємствами, що органiзували багатосерiйне виробництво керуючих машин для всього Радянського Союзу.

Україна повнiстю забезпечувала себе кадрами фахiвцiв у галузi комп'ютерної технiки i мiкроелектронiки i допомагала в пiдготовцi фахiвцiв iншим республiкам Радянського Союзу i ряду зарубiжних країн. У Київському полiтехнiчному iнститутi, Київському унiверситетi та багатьох iнших навчальних закладах України були створенi факультети i кафедри з основних напрямiв iнформатики.

Усi цi подiї - iнодi драматичнi, часто героїчнi - постають iз сторiнок цiєї книги. Вона розповiдає про результати теоретичних дослiджень i робiт зi створення технiчних засобiв; про видатних учених i трудовi колективи, де цi роботи виконувалися; про наших талановитих землякiв, якi працювали за межами України i внесли визначний вклад у комп'ютерну науку i технiку.

Книга висвiтлює лише найзначнiшi досягнення в галузi комп'ютерної науки й технiки i мiстить творчi бiографiї тiльки частини багатьох чудових учених, якi працювали в цiй сферi. Автор не претендує на всебiчне i детальне дослiдження даної проблеми. Його мета - розповiсти про вiдомi йому прiоритетнi досягнення комп'ютерної науки й технiки в Українi i про вчених, бiльшiсть з яких вiн знав особисто.

Ми можемо пишатися тим, що було зроблено в Українi в галузi розвитку комп'ютерної науки i технiки, iнформатики, iнформацiйних технологiй. Про це варто пам'ятати, думаючи про майбутнє України.

"На Заходi про нас думають гiрше, нiж ми є. Це треба виправляти!" - говорив ще в 50-х роках академiк С.О.Лебедєв, маючи на увазi роботи в галузi обчислювальної технiки. Цi слова повною мiрою стосуються i сьогодення.

Пропонована книга - це спроба дати об'єктивну оцiнку внеску України у свiтову iсторiю розвитку обчислювальної технiки, показати значну роль Академiї наук України, де був створений первiсток електронної обчислювальної технiки - "МЭСМ".


Київ "Iнтерлiнк", 2004, -215с., ISBN 966-8122-14-3
© Б.М.Малиновський, 2004