English    Русский

Обложка книги "Обчислювальна технiка: iсторiя розвитку вiд лампових комп'ютерiв до комп'ютерiв на iнтегральних схемах"

"Обчислювальна технiка: iсторiя розвитку вiд лампових комп'ютерiв до комп'ютерiв на iнтегральних схемах".
В.I.Зацерковний, В.В.Литвинов, В.П.Клименко

Нiжин, Нiжинський державний унiверситет iменi Миколи Гоголя, 2013, 438 стор., ISBN 978-617-527-086-8

Передмова

Людина у XXI столiттi, яка не вмiє користуватися ЕОМ,
буде подiбна людинi XX столiття, що не вмiє а нi читати, анi писати.
Академiк В.М.Глушков

Ми живемо у величезному iнформацiйному полi, яке має тенденцiю до постiйного зростання. I чим краще ми в цьому полi орiєнтуємося, чим краще опрацьовуємо та використовуємо цю iнформацiю, тим нам легше буде жити.

Все, навiть повсякденне життя людини, - це iнформацiя, iнформацiя, iнформацiя... Iнформацiя вже давно оцiнена людством, як одна з найважливiших частин його життя. Якщо звернутись до Священного Писання або стародавнiх лiтературних епосiв, то там виявимо, що Господь Бог або античнi боги пiдказують своїм протеже, надають iнформацiю як найбiльшу милость i пiдтримку.

Усiм вiдома iсторiя Ноя, якому одному Бог вiдкрив таємницю майбутнього потопу. Iншi не знали цього, залишились на днi вселенського моря. А Ною випала честь стати нашим прабатьком. Тому власник iнформацiї (Ной) виявився, з усiх точок зору, в надзвичайно вигiдному становищi.

Також у грецькiй мiфологiї античнi боги своїм улюбленцям раз по раз надають iнформацiйну пiдтримку, без якої виконання завдань, що стояли перед ними, було б неможливим. Наприклад, Ахiлл, мати якого - Фетiда, бажаючи зробити тiло свого сина невразливим, занурювала його до священної рiчки Стiкс. Вона тримала сина за п'яту, якої не торкнулася вода, тому п'ята залишилась єдиним вразливим мiсцем Ахiлла. Мабуть, вiн один би зруйнував Трою, якби боги не вiдкрили троянському героєвi Парiсу секрет вразливостi Ахiлла. Надання цiєї життєво важливої iнформацiї призвело до того, що пiсля її розкриття у першому ж бою Ахiлл загинув.

Людство з давнiх часiв вiдчувало, що iнформацiя - один з найважливiших елементiв його життя. За незаконне використання iнформацiї, за її розголошення завжди приходило достатньо суворе покарання. Згадаємо Прометея, який викрав у античних богiв секрет вогню i за цю провину був прикований до скелi в Гiбралтарi. Крiм того, орел кожного ранку викльовував у нього печiнку, яка за нiч встигала вiдрости. Тобто це надзвичайно суворе покарання Прометей отримав зате, що iнформацiю, що була доступна тiльки античним богам, розголосив людям.

"Залiзний" Бiсмарк стверджував: "Хто володiє iнформацiєю, той володiє свiтом..." I це не пустi слова... Iсторiя не раз доводила справедливiсть цих слiв.

В iсторiї розвитку цивiлiзацiї людство пережило декiлька iнформацiйних революцiй, якi стали причиною перетворень суспiльних вiдносин через кардинальнi змiни у сферi обробки iнформацiї. Наслiдком подiбних перетворень зазвичай ставало надбання людством нової якостi у процесi своєї еволюцiї.

Iнформацiя в iсторiї людства пройшла досить тривалий шлях. Були архаїчнi часи, коли люди створювали мало iнформацiї, коли iнформацiя обмежувалась тiльки особистим досвiдом людини або її родини. Тобто, вся iнформацiя передавалась тiльки з вуст в вуста. "Вiд дiдiв до батькiв, вiд батькiв до синiв", - пiзнiше писав О.Некрасов. Приблизно за таким же маршрутом й циркулювала обмежена кiлькiсть iнформацiї, тому що при такому пiдходi неможливо зберегти в пам'ятi людини занадто багато, а тим бiльше передати цю iнформацiю в концентрованому виглядi наступному поколiнню. Тому людство завжди билось над тим, як цю накопичену iнформацiю зберегти та передати.

Перша iнформацiйна революцiя пов'язана з винаходом писемностi, внаслiдок чого з'явилась можливiсть передачi знань вiд поколiння до поколiння. Писемнiсть дозволила людинi ввести в обiг "документ" - безтiлесний носiй iнформацiї. Спочатку з'явився вавилонський клинопис, потiм єгипетськi та китайськi iєроглiфи тощо. Носiями даних виступали глинянi дощечки, папiруси, береста, палицi iз зарубками, нитки з обвiшаними вузликами, малюнки тощо. Людство перестало втрачати iнформацiю. З винаходом писемностi вiдкрився ресурс для збереження iнформацiї. З'явилася можливiсть накопичувати велику кiлькiсть знань i цi знання викласти на носiях iнформацiї. Засобами передачi даних слугували сигнальнi вогнища, барабанний бiй, посланцi, голубина пошта, фельд'єгерськi служби" тощо.

Засобами опрацювання даних при цьому були мозок i пальцi людини, ручнi обчислювальнi прилади.

У кожному регiонi свiту писемнiсть створювалась рiзними способами. Iнодi ця писемнiсть була настiльки дивною, що деякi вченi навiть сьогоднi не можуть розшифрувати.

Передача iнформацiї перестала залежати вiд мiжособистих контактiв; зросло середовище сприйняття, тобто розширилось коло людей, якi отримали можливiсть доступу до iнформацiї, що знаходилась у документi; пiдвищилась надiйнiсть передачi iнформацiї без викривлень змiсту й на великi вiдстанi, з'явилася реальна основа збереження та накопичення iнформацiї, вона набула здатностi мандрувати в часi без безпосередньої участi людини.

Це був колосальний крок вперед на шляху удосконалення iнформацiйної системи, оскiльки з цього часу людство перестало втрачати iнформацiю, а стало її накопичувати, бо без накопичення iнформацiї, еволюцiї людства не могло б взагалi вiдбутись.

Писемнiсть розширила панораму подiй, фактiв, роздумiв, якi виявились включеними в процеси iнформацiйного обмiну. Професiоналiзм переписувача вiдкрив нову "паперову" еру в iнформатицi, як її назвав академiк В.М.Глушков.

Друга iнформацiйна революцiя (середина XV ст.) була спричинена винаходом друкарства, яке радикально змiнило iндустрiальне суспiльство, культуру, органiзацiю дiяльностi. У другiй половинi XV ст. Iоганн Гуттенберг заснував у Майнцi (Нiмеччина) першу в свiтi типографiю. Нiмецький фiзик i математик Г.Лiхтенберг так оцiнив соцiальне значення цiєї подiї: "...бiльше нiж золото, свiт змiнив свинець. I бiльше нiж свинець у гвинтiвцi, свинець у складальнiй касi".

Носiями даних виступали книги, газети, журнали, фотопластини тощо. Засобами передавання були поштовi служби. Засобами опрацювання слугували друкарськi машинки, фотоапарати, механiчнi обчислювальнi прилади.

Перетворившись iз паперової iнформацiї в книжкову, iнформатика стала масовою, була вирiшена проблема тиражування iнформацiї. Iнформацiя заполонила свiт, переможний хiд iнформатики у "книжковiй палiтурцi" тривав до кiнця XIX ст.

Третя iнформацiйна революцiя (кiнець XIX ст.) була зумовлена винаходом електричного струму, завдяки чому з'явилися телеграф, телефон, радiо, а це дозволило оперативно передавати й накопичувати iнформацiю в будь-яких обсягах. Носiями даних були платiвки, кiно- i магнiтнi плiвки. Засобами передачi даних виступали телефон, телеграф, радiо. Засобами опрацювання даних слугували фонографи, грамофони, електричнi друкарськi машинки, електромеханiчнi обчислювальнi прилади, магнiтофони, ротапринти тощо.

Четверта iнформацiйна революцiя (70-тi рр. XX ст.) пов'язана з розвитком мiкропроцесорної технологiї та появою персонального комп'ютера. На мiкропроцесорах i iнтегральних схемах створюються комп'ютери, комп'ютернi мережi, системи передачi даних (iнформацiйнi комунiкацiї). Це надало людству практично необмежений доступ до надiйних джерел iнформацiї, звiльнило його вiд рутинних робiт, пов'язаних iз пошуком потрiбної iнформацiї, та забезпечило при цьому, достатньо високий рiвень автоматизацiї обробки iнформацiї.

Носiями даних на цьому етапi виступають магнiтнi й оптичнi диски, електроннi мiкросхеми. Засобами передавання - телебачення, комп'ютернi мережi, засоби мобiльного зв'язку, засобами опрацювання даних слугують електроннi калькулятори та комп'ютери.

Завдяки винаходу мiкропроцесора комп'ютер став символом нової ери iнформатики - ери комп'ютерної iнформацiйної технологiї.

* * *

На сучасному етапi дiяльнiсть людей все в бiльшому ступенi залежить вiд їх iнформованостi, здатностi ефективно використовувати iнформацiю. Ємнiсть людської пам'ятi коливається в широких межах. Середня величина - 1012-1013 бiт. Багато це чи мало? У книжному фондi бiблiотеки iм. Вернадського в Києвi кiлькiсть iнформацiї дорiвнює 1013 бiт, тобто вона могла б вмiститися у пам'ятi однiєї людини. Здатнiсть людини засвоювати iнформацiю (точнiше, швидкiсть введення iнформацiї в пам'ять) складає у середньому 25 бiт/с, або приблизно одне слово за секунду. Швидкiсть же роботи сучасних ЕОМ перевищила рубiж сотень мiльйонiв бiт за секунду. Кiлькiсть книг, якi може прочитати людина за все життя, не перевищує 6-8 тисяч. I це доволi висока норма, яка припускає щоденне пiдчитування не менше 50 сторiнок. Але за час "читання" буде опублiковано ще понад 20 мiльйонiв книг, тобто в середньому можна буде прочитати тiльки одну з 10000 книг. А якщо додати до цього необхiднiсть пiдчитування ще рiзноманiтних газет, журналiв, фахових звiтiв тощо...

Отже, для вiльної орiєнтацiї в iнформацiйних потоках сучасний спецiалiст будь-якого профiлю повинен умiти оперативно отримувати, обробляти й використовувати фахову iнформацiю, зазвичай за допомогою комп'ютерiв, телекомунiкацiй та iнших засобiв зв'язку.

Прогрес обчислювальної технiки не може не захоплювати. Усього за 50 рокiв швидкодiя ЕОМ збiльшилась у мiльйони разiв при iстотному зменшеннi розмiрiв i енергоспоживання. Настiльки бурхливий розвиток має свою причину та славну iсторiю.

Сьогоднi важко собi уявити, що без комп'ютерiв можна обiйтись. Проте не так давно, на початку 70-х рр. XX ст., обчислювальнi машини були доступними доволi обмеженому колу фахiвцiв, а їх застосування, в основному, було оповите завiсою таємничостi i мало вiдоме широкiй публiцi. Однак у 1971 р. вiдбулась подiя, яка докорiнно змiнила ситуацiю i з фантастичною швидкiстю перетворила комп'ютер у повсякденний робочий iнструмент десяткiв i навiть сотень мiльйонiв людей.

Комп'ютер сьогоднi займає дуже важливе мiсце в життi людини. Хтось використовує комп'ютер для iгор, хтось для навчання, хтось любить посидiти в iнтернетi. Проте всi цi комп'ютери мають загальну структуру та принципи функцiонування, а вiдповiдно й iсторiю розвитку. Еволюцiйний процес, що призвiв до появи сучасних комп'ютерiв, був i продовжує бути динамiчним.

Комп'ютер мiцно ввiйшов у людське життя. Для створення сучасного комп'ютера було використано велику кiлькiсть винаходiв i вiдкриттiв, кожний iз яких внiс свою лепту в розвиток комп'ютерної технiки.

На сьогоднi у свiтi iснує величезна кiлькiсть комп'ютерiв рiзних фiрм, рiзних груп складностi, призначення i поколiнь.

У монографiї автори поставили за мету розглянути iсторiю розвитку обчислювальної технiки з першого по трете поколiння, вiд лампових комп'ютерiв до комп'ютерiв на iнтегральних схемах.


Нiжин, Нiжинський державний унiверситет iменi Миколи Гоголя, 2013,
438 стор., ISBN 978-617-527-086-8.
© В.I.Зацерковний, В.В.Литвинов, В.П.Клименко, 2013
© НДУ iм. М.Гоголя, 2013