English    Русский

"Документальна трилогія"
Борис Малиновський

Пам'ятники нашої молодості
Друзі, яких я не побачу
Очима ветерана

Київ, видавництво Горобець, 2011. -336с: 90 іл. ISBN 978-966-2377-19-4. Книгу видано російською мовою.

Слово до читача

Читати книгу  ›››    

Книги члена кореспондента НАНУ Б.М.Малиновського про становлення обчислювальної техніки в Радянському Союзі, у тому числі в Україні, про основоположника вітчизняної комп'ютерної техніки С.О.Лебедєва, основоположника інформаційних технологій В.М.Глушкова й інших комп'ютерних піонерах, про раніше секретні системи з використанням комп'ютерів, стали помітним внеском в історію інформаційних технологій, переконливо показали порівнянність закордонної обчислювальної техніки з радянською, створеною в перші три повоєнних десятиліття.

Б.М.Малиновський не тільки сучасник появи і розвитку комп'ютерів і різних комп'ютеризованих систем, про які він розповідає у своїх книгах, але й активний учасник ряду проектів і досліджень в Україні. Однак, у своїх публікаціях про них він висловлюється досить стримано. На підході до свого 90-річчя, Борис Миколайович, немов компенсуючи недомовлене, підготував ще одну книгу - трилогію: про розробку в Україні першої в Радянському Союзі напівпровідникової керуючої машини широкого призначення КМШП "Днепр", з якої почалося серійне виробництво комп'ютерів в Україні; про однополчан, які стрімко ідуть у небуття; висловив своє ставлення до подій, що відбуваються в Україні.

Як нерідко буває, дуже значні досягнення в науці та техніці, що мають пріоритетне значення, визнаються не відразу, що і трапилося з появою КМШП "Днепр". Колектив його творців, двічі висувався на Ленінську премію, але її не одержав. "Ви випередили час", - таке "виправдувальне" пояснення дали пізніше в Комітеті з Ленінських премій при РМ СРСР.

Не намагаючись реабілітувати події піввікової давнини, автор книги, він же головний конструктор КМШП "Днепр", приводить збережені унікальні, в основному ті, що ніде не публікувалися документи, які дозволяють побачити значимість подвигу творців КМШП "Днепр", їхній незаперечний величезний внесок у становлення українського комп'ютеробудування, що забезпечило створення сотень піонерських керуючих систем на базі КМШП "Днепр" у промисловості, наукових дослідженнях і системах військового призначення в Радянському Союзі. Коментарі автора до документів і самі документи, у силу їхньої унікальності, читаються з таким же інтересом, як і основний текст.

Один з екземплярів машини, визнаної в ті роки кращою серед тих що з'явилися в той час і пізніше не поступалася закордонним зразкам, зберігається в Московському Державному політехнічному музеї. У 2008 р. Експертною радою музею від імені Міжнародної ради музеїв вона була визнана (через піввіку!) Пам'ятником вітчизняної науки і техніки І-ої категорії. Це кращий подарунок до 50-річчя створення машини і її головному конструктору і всьому колективу творців машини.

Дуже дорогим є і те, що в книзі дано короткий опис підготовленої Б.М.Малиновським кімнати-музею "Як це починалося". Музей створений у Будинку вчених НАНУ відповідно до розпорядження Президії НАНУ, містить унікальні експозиції про становлення українського комп'ютеробудування в 1951-1981 рр.

У грудні 2011 року настають дві ювілейних події - 60 років створення першої на європейському континенті Малої електронної лічильної машини "МЭСМ" (25 грудня) і 50-річчя створення першої в Радянському Союзі керуючої машини широкого призначення - першого в Україні серійного комп'ютера КМШП "Днепр" (9 грудня).

"Документальна трилогія", що публікується Б.М.Малиновським допоможе учасникам ювілейних подій, іншим читачам книги, краще зрозуміти і відчути творчу атмосферу перших повоєнних десятиліть, дасть можливість отримати корисні уроки для подальшого розвитку майбутніх інформаційних технологій.

Книга починається двома взаємно пов'язаними присвятами: 50-річчю створення, в основному працею післявоєнних двадцятилітніх, КМШП "Днепр" і пам'яті покоління двадцятилітніх, що виявило себе з найкращої сторони в роки Великої Вітчизняної війни.

У другій частині трилогії автор розповідає про незабутні для автора - тоді одного з двадцятилітніх - події Великої Вітчизняної війни. У ній говориться, у першу чергу про близьких йому однополчанах, яких уже немає. Автор спробував зберегти пам'ять про них, про навколишню бойову обстановку, їх мужню поведінку у важких фронтових умовах, обставин їхньої передчасної загибелі, і це, вважаю, удалося йому зробити. Заключні сторінки цієї частини, присвячені першому й останньому однополчанам, що пішли з життя, і брату автора Малиновському Льву Миколайовичу торкають до глибини душі.

В останній частині трилогії розміщені враження не тільки автора і ветеранів війни, але і вчених-сучасників про події, що вершилися в Україні в 90-х роках ХХ століття, у першу чергу в НАН України, а також висловлені автором думки про майбутнє.

Президент Національної академії наук України академік Б.Є.Патон