Русский      English

Жива легенда Iнтернету
Леонiд Черняк

Визнаю, йдучи на зустрiч з живим класиком Iнтернету Робертом Каллiо (Robert Cailliau), я не мiг не випробувати визначеного трепету. Менi було важко представити, що в Науково-дослiдному обчислювальному центрi (НДОЦ) МГУ iм. М.В.Ломоносова я буду пити чай i розмовляти з людиною, безпосереднiм образом причетним до появи однiєї iз самих дивних новинок останнього десятилiття - WWW, чи World Wide Web.


Злiва i праворуч: А.В.Тихонравов, В.В.Воеводин, Р.Каллио

У НДОЦ Роберта Каллiо привело бажання залучити унiверситетських фахiвцiв до участi в спiльнiй роботi. Але перш нiж говорити про проект, з яким учений приїхав у Москву, кiлька слiв про нього самого.

При особистiй зустрiчi вiдразу попадаєш пiд зачарування непередаваного академiчного стилю, що вiдрiзняє дiячiв науки вiд розпещених суспiльною увагою "зiрок" IТ. Роберт Каллiо настiльки безпосереднiй i простий у спiлкуваннi (при цьому неможливо позбутися вiд думки про те, з ким ти маєш справу), що порiвнюєш його з деякими з тих людей, з якими доводиться спiлкуватися з обов'язку служби. Повiрте, будь-який "президент" компанiї, що складається з 50 чоловiк, по частинi снобiзму дасть Робертовi величезну фору.

Родовiд Роберта Каллiо викликає в пам'ятi "Легенду про Тiля Уленшпiгеля" i сказання про морських i лiсових гезiв. Його предки з початку XVII столiття, з часiв вiйни з Iспанiєю жили у фламандськiй частинi Бельгiї, рiдна мова близька до голландського (для нього iснує спецiальна назва Flemish).

Пiсля закiнчення Гентського унiверситету Роберт пройшов всi основнi етапи професiйного шляху, типовi для нинiшнiх п'ятдесятилiтнiх, iз властивими кожному часу захопленнями. У його представленнi "похмура" мова Си нiколи не зрiвняється з пiднесено поетичним Алголом 68.

Протягом понад 25 рокiв Р. Каллiо працює в Європейському центрi з ядерних дослiджень CERN (Швейцарiя, http://www.cern.ch/), де основними напрямками його дiяльностi в рiзний час були керування експериментальними установками, користувальницький iнтерфейс, обробка текстiв, застосування комп'ютерiв для адмiнiстративного керування. У процесi цiєї останньої роботи Роберт прийшов до необхiдностi використовувати гiпертекст, а далi до WWW залишався один крок. I вiн був зроблений разом з Тiмом Бернерсом-Лi (Tim Berners-Lee).

До WWW кожний з них йшов своїм шляхом, але зоряна година наступила восени 1990 р., коли безпосереднiй начальник Тiма Майк Сендел (Mike Sendall) запропонував їм працювати разом. Вже в листопадi вони створили першу програму для WWW, що працювала на комп'ютерi NeXT (TBL). Це був навiгатор/редактор з реалiзованим режимом WYSIWYG i керуванням посиланнями.

Назва загальному дiтища - World Wide Web ("Всесвiтня павутина") - придумав Тiме, а Робертовi належить вибiр зеленого кольору в логотипi WWW. Колiр далеко не випадковий, але, помiтимо, не має нiякого вiдношення до партiї "зелених". Каллiо має рiдку особливiсть колiрного сприйняття букв, цифр i слiв. Накладенi один на одного три букви W представляються йому зеленими, це i стало визначальним. Думаю, що тепер побачивши цього логотипа ви згадаєте двох чудових людей - Тiма i Роберта.

Що це було - винахiд чи вiдкриття, сказати важко, важливо, що вони були першими, а далi подiї стали розвиватися з неймовiрною швидкiстю, утягуючи у свiй вир все нових i нових людей.

У 1995 р. за заслуги по створенню WWW Роберт Каллiо i Тiм Бернерс-Лi разом з Марком Андрiссеном (Marc Andreessen) i Ерiком Бiна (Eric Bina) були визнанi гiдними однiєї iз самих почесних нагород, присуджуваних у галузi обчислювальної технiки - ACM Software Systems Award.

З 1990 р. пройшло всього десять рокiв, небагато навiть по мiрках людського життя, але в додатку до Мережi той час здається давньою iсторiєю. Невже ж колись не можна було одним натисканням кнопки викликати Internet Explorer чи Netscape Navigator i ввiйти в WWW?

Однак повернемося в сучаснiсть. Зараз Роберт займається новим своєрiдним проектом. iмпульсом до роботи над ним послужила стурбованiсть керiвництва CERN тим, що фундаментальна наука i, зокрема, ядерна фiзика як основний предмет дiяльностi вчених з 20 країн свiту, що працюють у CERN, знаходяться поза полючи зору широкої громадськостi. I цей, i iншi серйознi науковi центри поки живуть своїм замкнутим життям на вiдмiну вiд таких бiльш публiчних сфер, як, наприклад, космонавтика. У наш час, коли наукомiсткi технологiї проникають у повсякденне життя, основними провiдниками нових знань, на жаль, залишаються приватнi компанiї, а справжнi генератори цих знань виявляються поза суспiльною увагою. Це деформує вiдношення людей до фундаментальної науки.

Щоб компенсувати дисбаланс, що створився, у ядерному центрi створене вiддiлення Education & Technology Transfer (ETT), орiєнтоване на поширення технологiчних знань i освiту. Кiнцева мета, поставлена перед ETT полягає в тiм, щоб усе чи майже усе, що вiдбувається в CERN, стало прозорим i доступним широкiй аудиторiї. У програмi двi складовi: освiта (Education) i передача результатiв дослiджень промисловим компанiям (Technology Transfer).

Кращий iнструмент для рiшення цiєї задачi, безумовно, WWW. Роберт i його однодумцi хочуть створити сайт-енциклопедiю чи сайт - навчальний посiбник, що володiє найцiкавiшою гiпертекстовою структурою. Причому зрозумiло, що виробити апрiорi таку структуру неможливо, так що це буде свого роду портал до фундаментальних знань, постачений механiзмом зворотного зв'язку, що дозволить уточнити iнтереси вiдвiдувачiв. Для аналiзу будуть використовуватися соцiологiчнi i статистичнi механiзми.

З першими результатами дiяльностi ETT можна ознайомитися вже зараз за адресою www.cern.ch/Public/.

З боку НДОЦ МГУ iм. М.В.Ломоносова в обговореннi питань спiвробiтництва з CERN по проекту, запропонованому Робертом Каллiо, взяли участь його директор, професор А.В.Тихонравов i заступник директора, доктор фiз.-мат. наук В.В.Воєводiн. На їхню думку, досвiд, накопичений при створеннi освiтнiх сайтiв, дозволить їм успiшно спiвробiтничати зi швейцарським науковим центром.

НДОЦ МГУ iм. М.В.Ломоносова.

Переклад з росiйської Малашок Т.I.
Матерiали опублiкованi з дозволу редакцiї сайту "Виртуальный компьютерный музей"
Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi