Перший в континентальній Європі комп'ютер з програмою, яка зберігається в пам'ятіСергій Олексійович Лебедєв. Життя та творчістьКомп'ютери, створені під керівництвом С.О.ЛебедєваІлюстрації. Література. Додаткові матеріали

Сергій Олексійович Лебедєв. Життя та творчість

Творець першого в континентальній Європі комп'ютера
Розповідають архіви
Ілюстрації. Додаткові матеріали

Цілком таємно
Постанова від 4 січня 1952 р. №4-4сс м.Москва
Президія Академії наук СРСР зазначає, що згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 1.VII.1951 р. за №2754-1321с Інститут точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР спільно з Інститутом електротехніки АН УРСР у IV кварталі 1951 р. ввів в експлуатацію малу лічильну електронну машину, яка є першою в СРСР швидкодіючою електронною цифровою машиною, доведеною до стану експлуатації.
Президент Академії наук СРСР академік О.М.Несмеянов
Головний учений секретар Президії Академії наук СРСР академік О.В.Топчієв

Сергій Олексійович Лебедєв - творець першого в континентальній Європі комп'ютера

 
"Вміння дати напрямок - ознака геніальності."
Ф.Ніцше

Академік Сергій Олексійович Лебедєв, під керівництвом якого в Україні був створений перший на континенті Європи комп'ютер - Мала електронна лічильна машина ("МЭСМ"), неначе прожив два життя. Перше співпало з дитинством, навчанням і двадцятьма роками наукової діяльності в галузі енергетики, друге було цілком віддане комп'ютеробудуванню - створенню ЕОМ (електронних обчислювальних машин) і організації їх серійного випуску. Між ними пролягає доленосний вододіл - п'ять років, проведених у Києві. Саме тут відбувся перехід від першого життя до другого. Він був достатньо різким, але і цілком зрозумілим. Дослідження в енергетиці, чим спочатку займався С.О.Лебедєв, потребували великої кількості обчислень і тому його інтереси стали переміщатися убік автоматизації обчислень. В Київ Лебедєв був запрошений у 1946 р. на посаду директора інституту електротехніки (спочатку енергетики) АН України. У тому ж році його обирають дійсним членом Академії.

За перші два роки життя в Києві він як би підбив підсумок своєї діяльності в галузі енергетики, завершивши її роботою (разом із Л.В.Цукерником) по створенню пристроїв компаундування генераторів електростанцій, відзначеною Державною премією СРСР, а в наступні три зробив основний внесок у вітчизняну цифрову обчислювальну техніку - незалежно і паралельно з західними вченими розробив принципи побудови ЕОМ із зберігаємою в пам'яті програмою і реалізував їх з колективом своєї лабораторії в Малій електронній лічильній машині ("МЭСМ").

Серед учених світу, сучасників Лебедєва, немає людини, що подібно йому володіла б настільки потужним творчим потенціалом, щоб охопити своєю науковою діяльністю період від створення перших лампових ЕОМ, що виконували лише сотні і тисячі операцій за секунду, до надшвидкодіючих супер-ЕОМ на напівпровідникових, а потім на інтегральних схемах із продуктивністю до мільйонів операцій за секунду. Наукова школа Лебедєва, що стала головною в колишньому СРСР, по своїм результатам успішно суперничала з відомою американською фірмою ІBM. Під його керівництвом були створені і передані для серійного випуску 15 типів високопродуктивних, найбільш складних ЕОМ, кожна - нове слово в обчислювальній техніці, більш продуктивна, більш надійна і зручна в експлуатації.

С.О.Лебедєв поєднував у собі дві чудові риси, що відрізняли його від усіх - видатні здібності та виняткову скромність. Таке враження складалося у всіх хто його добре знав.

Одним із перших хто побачив "МЭСМ", яка запрацювала, був президент НАН України академік Борис Євгенович Патон, тоді кандидат технічних наук, що займався новими технологіями зварювання та усталеністю зварювальних процесів. Він відразу оцінив значення первістка Лебедєва - "МЭСМ" - у розвитку наукових досліджень, які потребують складних і об'ємних обчислень. Ставши президентом НАН України, він не втрачав зв'язку з ученим, який переїхав до Москви. Коли С.О.Лебедєва не стало, Б.Є.Патон багато зробив для того, щоб увічнити пам'ять ученого - Інституту точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР (ІТМ та ОТ АН СРСР), де Сергій Олексійович працював двадцять років, було присвоєно його ім'я. Борис Євгенович Патон вважав що це була геніальна людина.

Учні Лебедєва Л.Н.Корольов та В.А.Мельников, що стали видатними вченими, в одній із своїх робіт писали: "Геніальність Лебедєва була саме в тому, що він ставив мету з урахуванням розвитку структури майбутньої машини та умів вірно вибрати засоби для її реалізації стосовно до можливостей вітчизняної промисловості."

Слова "Вміти дати напрямок - ознака геніальності", - цілком стосовні до людини, яка поклала початок вітчизняному комп'ютеробудуванню. Вчений узяв на себе саме головне і важке в новій галузі техніки - створення супер-ЕОМ - найбільш складного класу засобів обчислювальної техніки. Причому і тут відразу і безпомилково вибрав основний напрямок розвитку цифрових обчислювальних машин цього класу - розпаралелювання обчислювального процесу. Воно і зараз залишається головним у розвитку супер-ЕОМ .

Висловлені вище оцінки з'явилися тільки після смерті С.О.Лебедєва. За життя в газетах і журналах про нього не писали. На це були дві причини. Одна офіційна: його ім'я як головного конструктора ЕОМ для систем протиракетної оборони було засекречено. Друга випливала з особливостей характеру: він міг би чимало розповісти про відкриту, головну частину його робіт із створення супер-ЕОМ для обчилювальних центрів, про свій інститут і багато іншого, але він не любив зустрічатися з журналістами, був гранично далекий від самореклами та абсолютно байдужий до популярності і слави. Відкриваючи Першу Всесоюзну конференцію по обчислювальній техніці в 1956 р. у Москві і характеризуючи рівень розвитку обчислювальної техніки в СРСР, він навіть не згадав "МЭСМ", що стала, як зараз очевидно, першою ЕОМ у континентальній Європі. Для нього це була лише модель ЕОМ, створюючи яку, він нагромадив досвід для наступних робіт.

Його працездатність була приголомшливою. В роки створення ЕОМ він, підкріпляючи себе найміцнішим чаєм і цигарками "Казбек", нерідко працював по декілька діб, практично без відпочинку. Це "заряджало" і надихало людей, що працювали з ним. "Працювали до знемоги, - згадує колишній студент-практикант Л.Іваненко. - Десь опівночі Сергій Олексійович проганяв молодь спати і говорив, що сам ще посидить біля осцилографа. Ранком його заставали на тому ж місці. Він усе вдивлявся в химерні сплески блакитних кривих на екрані..."

Як людина, він приваблював до себе високим натхненням, прагненням не виділятися серед оточуючих, почуттям гумору, яке ніколи йому не змінювало, життєвим оптимізмом і іншими чудовими рисами.

Як учений він притягав до себе одержимістю в прагненні досягти поставленої мети, глибоким проникненням у нову галузь науки і техніки, різнобічним інженерним досвідом, що дозволив йому використовувати для реалізації свого задуму багато тисяч електронних ламп у той час, коли їх кількість у самих складних приладах не перевищувала і двох десятків!

"Час напруженої роботи, осяяної щастям творчої праці із С.О.Лебедєвим, я не забуду ніколи!" - ці слова Катерини Олексіївни Шкабари, старшого наукового співробітника лебедєвської лабораторії, сказані при врученні їй премії ім. С.О.Лебедєва в рік 40-річчя введення "МЭСМ" в експлуатацію, могли б повторити усі, хто працював із цією надзвичайною людиною.

Розповідають архіви

В Києві, в Національній академії наук України, де створювалася "MЭСМ", збереглася конструкторська документація1 і папки з матеріалами про першу вітчизняну ЕОМ, багато з яких складені С.О.Лебедєвим. Чиясь турботлива рука написала на них: "Зберігати довічно".

В короткому листі, направленому до Ради з координації Академії наук СРСР, С.О.Лебедєв написав: "Цифровими обчислювальними машинами почав займатися наприкінці 1948 року. Самостійно в 1948-1949 роках розробив основні принципи побудови таких машин. Враховуючи їх виняткове значення для нашого народного господарства, а також відсутність в Союзі будь-якого досвіду їх побудови і експлуатації, я прийняв рішення якомога швидше створити малу електронну лічильну машину ("МЭСМ"), за допомогою якої можна було б досліджувати основні принципи побудови, перевірити методику розв'язання окремих задач і накопичити експлуатаційний досвід. В зв'язку з цим було намічено створити діючий макет машини з подальшим його перетворенням в малу електронну лічильну машину. Щоб не затримувати розробку, були вимушені виконати запам'ятовуючий пристрій на тригерних комірках, що зменшило його об'єм. Розробка основних елементів була проведена в 1948 р. До кінця 1949 р. були розроблені загальна компоновка машини та принципові схеми її блоків. В першій половині 1950 р. були виготовлені окремі блоки та було розпочато їх налагодження у взаємодії, до кінця 1950 р. налагодження створеного макету було закінчено. Діючий макет успішно демонструвався комісії."

Через два місяці після демонстрації макету С.О.Лебедєв виступив на закритій вченій раді Інституту електротехніки та теплоенергетики АН України. Зберігся протокол2 вченої ради, який вперше був опублікований в журналі "Управляющие системы и машины" (1992, № 1/2).

Лабораторія С.О.Лебедєва, яка входила до складу Інституту яким він керував, була розташована в двоповерховому будинку в колишньому монастирському містечку Феофанія під Києвом.

В проектуванні, монтажі, налагодженні та експлуатації "МЭСМ" активно приймали участь співробітники лабораторії Лебедєва: кандидати технічних наук Л.Н.Дашевський та К.О.Шкабара, інженери С.П.Погребинський, Р.Г.Офенгенден, А.Л.Гладиш, В.В.Крайницький, І.П.Окулова, З.С.Зоріна-Рапота, техніки-монтажники С.Б.Розенцвайг, А.Г.Семеновський, М.Д.Шулейко, а також співробітники та аспіранти лабораторії: Л.М.Абалишнікова, М.А.Беляєв, О.Б.Ботвиновська, А.А.Дашевська, Є.Є.Дедешко, В.А.Заіка, А.І.Кондалєв, І.В.Лисовський, Ю.С.Мазира, Н.А.Михайленко, З.Л.Рабінович, І.Т.Пархоменко, Т.І.Пецух, М.М.Пиневич, Н.П.Похило, Р.Я.Черняк.

4 січня 1952 р. Президія АН СРСР заслухала доповідь3 Лебедєва про введення в екслуатацію малої електронно-цифрової обчислювальної машини "МЭСМ".

В 1952 р. "МЭСМ" була практично єдиною в країні ЕОМ, на якій проводились обчислення найважливіших науково-технічних задач в галузі термоядерних процесів (Я.Б.Зельдович), космічних польотів та ракетної техніки (М.В.Келдиш, А.А.Дородніцин, А.А.Ляпунов), дальніх мереж електопередач (С.О.Лебедєв), механіки (Г.Н.Савин), статистичного контролю якості (Б.В.Гнєденко) та ін.

Ось один з багатьох документів, що свідчить про це (наведено мовою оригіналу):


Академия наук
Союза Советских Социалистических республик
Математический институт им.В.А.Стеклова
Секретно
Экз.
26 ноября 1953 г. № 438с

Директору Института электротехники Академии  наук УССР члену-корреспонденту АН УССР А.Д.Нестеренко. Дирекция Отделения прикладной математики Математического института им. В.А.Стеклова Академии наук СССР приносит глубокую благодарность Институту электротехники Академии наук УССР за участие в большой и важной вычислительной работе, выполненной с ноября 1952 г. по июль 1953 г. на малой электронной счетной машине конструкции академика С.А.Лебедева.

За этот период научная группа Математического института АН СССР под руководством академика А.А.Дородницына и доктора физико-математических наук А.А.Ляпунова совместно с коллективом лаборатории № 1 (руководитель академик С.А.Лебедев) Института электротехники АН УССР провела весьма трудоемкие расчеты по трем сложным программам, выполнив на электронной машине около 50 млн. рабочих операций. Особенно следует отметить добросовестный и напряженный труд заместителя заведующего лабораторией Л.Н.Дашевского, главного инженера Р.Я.Черняка, инженеров А.Л.Гладыш, Е.Е.Дедешко, И.П.Окуловой, Т.И.Пецух, С.Б.Погребинского и техников Ю.С.Мозыры, С.Б.Розенцвайга и А.Г.Семеновского. Эти сотрудники, не считаясь со временем, приложили много усилий для обеспечения бесперебойной и качественной работы машины.

Директор Отделения прикладной математики МИ АН СССР
академик М.В.Келдыш


Після "МЭСМ" почалася розробка спеціалізованої ЕОМ ("СЭСМ") для розв'язання систем алгебраїчних рівнянь (головний конструктор З.Л.Рабінович). "СЭСМ" було спроектовано на лампових елементах. Основні ідеї побудови "СЭСМ" висунув С.О.Лебедєв. Це була його остання робота в Києві. Згодом спеціалізовані ЕОМ (різноманітного призначення) стали важливим класом засобів обчислювальної техніки. Це ще раз говорить про прозорливість ученого, який висунув ідею спеціалізованої ЕОМ на зорі їх створення. Сергій Олексійович переїхав до Москви і став директором Інституту точної механіки та обчислювальної техніки (ІТМ та ОТ) АН СРСР.

Виступаючи на вченій раді Інституту кібернетики АН України, присвяченій 25-ій річниці створення "МЭСМ", В.М.Глушков так оцінив значення "МЭСМ" для розвитку обчислювальної техніки в Україні та у державі:

"Незалежно від закордонних учених С.О.Лебедєв розробив принципи побудови ЕОМ із програмою, яка зберігалася в пам'яті. Під його керівництвом була створена перша в континентальній Європі ЕОМ, у короткі терміни були вирішені важливі науково-технічні задачі, чим був покладений початок радянській школі програмування. Опис "МЭСМ" став першим підручником у країні з обчислювальної техніки. "МЭСМ" стала прототипом Великої електронної лічильної машини "БЭСМ". Лабораторія С.О.Лебедєва стала організаційним зародком Обчислювального центру АН України, а згодом Інституту кібернетики АН України".

На будинку, де був розташований Інститут електротехніки АН України, директором якого був C.О.Лебедєв, встановлена меморіальна дошка. Виступаючи в день її відкриття, президент АН України академік Б.Є.Патон сказав:

"Ми завжди будемо пишатися тим, що саме в Академії наук України, у нашому рідному Києві розцвів талант С.О.Лебедєва як видатного вченого в галузі обчислювальної техніки та математики, а також найбільших автоматизованих систем. Він поклав початок створенню в Києві чудової школи в галузі інформатики. Його естафету підхопив В.М.Глушков. І тепер у нас плідно працює один із найбільших у світі Інститут кібернетики ім.В.М.Глушкова НАН України."

Він жив і творив у період бурхливого розвитку електроніки, обчислювальної техніки, ракетобудування, освоєння космосу та атомної енергії. Будучи патріотом своєї країни, Сергій Олексійович взяв участь у найбільших проектах І.В.Курчатова, С.П.Корольова, В.М.Келдиша, що забезпечували створення ракетно-ядерного щита Батьківщини. В усіх їхніх роботах роль електронних обчислювальних машин, створених Сергієм Олексійовичем, без перебільшення, величезна.

Його видатні праці назавжди ввійдуть у скарбницю світової науки та техніки, а його ім'я повинно стояти поруч з іменами цих великих учених".

З перших кроків творчої діяльності він висунув і всі наступні роки послідовно проводив у життя генеральний принцип побудови таких машин - розпаралелювання обчислювального процесу. У "МЭСМ" і "БЭСМ" із цією метою використовувалися арифметичні пристрої паралельної дії. У М-20 і М-40 додалася можливість роботи зовнішніх пристроїв паралельно з процесором. В "БЭСМ-6" з'явився конвеєрний (або "водопровідний", як назвав його Лебедєв) метод виконання обчислень.

Супер-ЕОМ, в розробку яких Сергій Олексійович зробив свій внесок, були і залишаються провідним класом машин в обчислювальній техніці.



Матеріали про створення "МЭСМ"
із архіву Інституту електротехніки АН УРСР

1 Основні параметри "МЭСМ" - малої обчислювальної електронної машини
2 Протокол № 1 засідання закритої вченої ради Інституту електротехніки та теплоенергетики АН УРСР від 8 січня 1951 року
3 Виписка із протоколу засідання Президії АН СРСР від 4 січня 1952 року

Долаткові матеріали по темі

Б.М.Малиновський. Наукова біографія С.О.Лебедєва. "Информационные технологии и вычислительные системы", №3, 2002, Російська Академія наук
Б.М.Малиновський. Пророк у своїй Вітчизні. "Вісник НАН України", №10, 2002
Н.М.Міщенко. Інститут кібернетики ім. В.М.Глушкова НАНУ: все починалося в Феофанії...
Л.Іваненко. День народження ЕОМ.
Борис Малиновський. До історії вітчизняного комп'ютеробудування

Ілюстрації по темі

Сергій Олексійович Лебедєв, 1951 рік
Перше дітище С.О.Лебедєва - ЕОМ "МЭСМ"
Дашевський Лев Наумович
Шкабара Катерина Олексіївна
Папка з матеріалами про перший вітчизняний комп'ютер - ЕОМ "МЭСМ"
Погребінський Соломон Беніамінович
Рабінович Зіновій Львович
Лампові елементи "МЭСМ"
Програмісти та обчислювачі
Зоріна-Рапота Зоя Сергіївна
Гладиш Ганна Леонидівна
Окулова Івета Петрівна
Черняк Ростислав Якович
Спеціалізована електронна обчислювальна машина "СЭСМ". 1950-1951 рр.
Лампові елементи "СЭСМ"
Будинок в Феофанії, де була побудована "МЭСМ"
Абалишнікова Лідія Михайлівна
Кондалєв Андрій Іванович
Крайницький Володимир Васильович
Піневич Михайло Михайлович
К.О.Шкабара, Б.В.Гнеденко. 1958 рік
Велика електронна обчислювальна машина "БЭСМ". 1950-1952 рр.
Сергій Олексійович Лебедєв, 60-і роки 20-го сторіччя
Дедешко Євген Євгеньович
Офенгенден Рафаїл Григорович
Похило Микола Павлович
"БЭСМ-6" - шедевр творчості колективу ІТМ і ОТ АН СРСР, перша супер-ЕОМ другого покоління
Семеновський Анатолій Григорович
Заіка Володимир Архипович
Пархоменко Іван Тимофійович
Мазира Юрій Степанович
Розробники "МЭСМ" через 25  років
25 років з часу вводу "МЭСМ" в експлуатацію. Жовтень 1976 р.
Меморіальная дошка С.О.Лебедєва в Києві


В.М.Глушков - основоположник інформаційних технологій в Україні та колишньому СРСР