Борис Малиновський. До iсторiї вiтчизняного комп'ютеробудування

Так вже сталося...
Думки про статтю про перший український комп'ютер
ЕОМ М1 була першою в Росiї, але не в Радянському Союзi
Дорога перемог i розчарувань

Так вже сталося, що менi довелося стати свiдком появи перших комп'ютерiв i комп'ютерiв наступних поколiнь в СРСР, учасником ряду робiт, пов'язаних з їх створенням в Українi. Пiонери комп'ютеробудування, захопленi стрiмким розвитком обчислювальної технiки, на превеликий жаль, майже не залишили нам спогадiв про своє життя i дiяльнiсть та обмежилися науковими результатами своїх робiт.

В iсторiї обчислювальної технiки, коли я починав свою дiяльнiсть в цiй галузi, було багато "бiлих плям". За останнi два десятилiття менi вдалося в певнiй мiрi заповнити наявнi прогалини. Для цього довелося переглянути i обробити архiвнi документи, записати спогади комп'ютерних пiонерiв (тих, хто ще залишився) i спiвробiтникiв, якi працювали з ними, вiдшукати фотографiї, що належали до них i створеної технiки. Принципи побудови i технiчнi характеристики комп'ютерiв були взятi з опублiкованих наукових робiт.

Зiбранi мною матерiали були використанi для написання книг:

  1. Б.М.Малиновський. "Академiк С.Лебедєв" (про життя i наукову творчiсть С.О.Лебедєва).
  2. Б.М.Малиновський. "Академiк В.Глушков" (про життя i наукову творчiсть В.М.Глушкова).
  3. Б.М.Малиновський. "Iсторiя обчислювальної технiки в особах" (про життя i наукову творчiсть пiонерiв обчислювальної технiки в СРСР).
  4. Б.М.Малиновський. "Нариси з iсторiї комп'ютерної науки i технiки в Українi" (про життя i наукову творчiсть пiонерiв комп'ютерної технiки в Українi).
  5. Б.М.Малиновський. "Вiдоме i невiдоме в iсторiї iнформацiйних технологiй в Українi" в комплектi з компакт-диском "Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi" (про життя i наукову творчiсть пiонерiв комп'ютерної технiки в Українi).
  6. Б.М.Малиновський. " Немає нiчого дорожче:" (про життя i наукову творчiсть пiонерiв кiбернетичної технiки Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України).

Уявлення про змiст книг можна отримати, ознайомившись з сайтами: http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/chBooks_u.html

http://lib.ru/MEMUARY/MALINOWSKIJ/

Якщо мати на увазi перерахованi книги, то слова лiтописця з iсторичної драми "Борис Годунов" О.С.Пушкiна "Багатьох рокiв свiдком Господь мене поставив i книжкового мистецтва врозумив" можна вiднести в якiйсь мiрi до ситуацiї, в якiй я опинився.

В останнi роки багато спiвробiтникiв газет i журналiв зверталися до мене за iнтерв'ю з питань iсторiї комп'ютеробудування, на що я погоджувався (якщо був час) або рекомендував взяти потрiбний матерiал з моїх книг. На превеликий жаль, незважаючи на прохання бути уважними до iнформацiї, що повiдомляється мною або матерiалiв моїх книг, опублiкованi в пресi матерiали в цiлому рядi випадкiв мiстили неточностi або просто невiрну iнформацiю.

Довгий час я обмежувався телефонними дзвiнками в редакцiї газет i журналiв, що публiкують такi матерiали, але ситуацiя не змiнювалася. Залишилося одне - використовуючи Iнтернет-сайт http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/, розмiстити кiлька подiбних публiкацiй i дати свої коментарi до записiв, щоб звернути увагу на небажанiсть та помилковiсть повiдомлень в пресi.

Такi матерiали будуть мiститися на сайтi в роздiлi "Публiкацiї в пресi з iсторiї комп'ютерної науки i технiки в Українi та коментарi до них".

Вважаючи власнi книги з iсторiї комп'ютеробудування ще не досить повними був би радий отримати нову iнформацiю у цiй галузi, а також короткi вiдгуки на книги. Такi матерiали будуть розмiщуватися на сайтi в роздiл "Нове в iсторiї комп'ютерної науки i технiки в Українi". Третiй роздiл на сайтi буде мiстити iнформацiю про найцiкавiшi новi книги з iсторiї комп'ютеробудування, якi виданi в Українi та за кордоном....

Короткий огляд матерiалiв для першого роздiлу почнемо зi статтi в газетi "Сегодня" вiд 14 грудня 2006 року, номер 284 (2525) (київський випуск). Спочатку наводиться текст статтi, а потiм коментарi до неї.

Перша Радянська ЕОМ народилася в Києвi

Пiонери - Вченi розповiли нам, як 55 рокiв тому створили комп'ютер i що вiд нього зараз залишилося.
У груднi 1951 року в СРСР, а точнiше, в Українi сталася сенсацiя - з'явилася своя обчислювальна машина! До цього був комп'ютер тiльки у Великобританiї i США. У жоднiй країнi континентальної Європи, а тим бiльше в Азiї про подiбне тiльки мрiяли.
Мала електронна лiчильна машина (МЕЛМ) займала простору кiмнату - творiння українських iнженерiв налiчувало 6 тисяч електронних ламп, в довжину досягала 14 метрiв, заввишки - 2,5 м, завширшки - близько метра. МЕЛМ мала пристрiй введення i виведення iнформацiї, а також пам'ять на магнiтному барабанi, робила дуже простi операцiї додавання - за секунду робила 100 операцiй (нинiшнi комп'ютери - кiлька мiльярдiв). Розробка велася пiд керiвництвом тодiшнього директора Iнституту енергетики АН УРСР (нинi Iнститут кiбернетики iм. Глушкова), академiка Сергiя Лебедєва, а розмiстили машину в ... вiддiленнi Київської психiатричної лiкарнi (в iнститутi просто не було мiсця для такого монстра). Коли розробникiв вiдвiдав секретар ЦК КП(б)У з пропаганди Iван Назаренок i побачив, що машина справно склала 2 + 2, вiн вигукнув: "Ну, чаклунство!"
Лебедєв винайшов ЕОМ у вiльний вiд ракет час1
БIЛЯ ЕОМ ЗАКОХУВАЛИСЬ I ОДРУЖУВАЛИСЯ. "Я був ОДНИМ з тих, хто пiдписав акт про пуск МЕЛМ, - розповiв газетi "Сегодня" Зiновiй Рабинович, який в той час був аспiрантом Лебедєва. - Спочатку ми розробляли машину за особистою iнiцiативою. Це була як би понаднормова робота - офiцiйно ми повиннi були займатися автоматичним управлiнням лiтальних апаратiв. До слова, протягом декiлькох мiсяцiв свого життя МЕЛМ виконала 50 мiльйонiв операцiй, пов'язаних саме з розробкою ракет. Коли машина запрацювала - правильно вирiшила тестове завдання з курсу математики - це було таке щастя для нас! Ми цю справу вiдзначили як годиться - застiллям з горiлочкою. Дружини нас не лаяли, оскiльки вони весь час були поруч з нами. Бiля МЕЛМ ми знайомилися, закохувалися i одружувалися".
МУЗЕЮ НЕМАЄ. "Машина працювала цiлодобово 10 мiсяцiв. Її зупинили, коли змонтували наступну МЕЛМ "Київ", - розповiв "Сегодня" учасник iсторичного проекту Борис Малиновський. - Машина була виконана на електронних лампах, якi часто виходили з ладу, мали величезнi розмiри i споживали багато енергiї . Кiлька ламп з 6 тисяч вiд МЕЛМ, замiнених на мої транзистори, зберiгаються зараз у мене. Вони - це все, що залишилося вiд МЕЛМ 1, яку розiбрали i утилiзували на арматуру".
МЕЛМ. Первiсток розмiщений буквою "Г" в колишнiх палатах для душевнохворих.2
КIНЕЦЬ КАЗКИ. До середини 1970-х СРСР залишався однiєю з трьох провiдних кiбернетичних держав. "Тодi ж постало питання про перехiд до ЕОМ третього поколiння (на iнтеграцiйних мiкросхемах). Ми вирiшили спiвпрацювати з англiйцями, щоб спiльно зробити четверте поколiння ЕОМ i обiгнати США, - згадує Малиновський. - В такому разi Америка втратила б європейський ринок. Щоб не допустити цього, американцi розповсюдили мiф, що у СРСР - дуже вiдсталi технологiї. На англiйцiв це не подiяло - вони визнавали, що у нас кращi машини в Європi. Але в цей мiф повiрили ... нашi полiтики. Вони скомандували не впроваджуються нову ЕОМ Лебедєва, а пустити у виробництво американську машину "Ай-Бi-Ем". Це вiдкинуло нашу кiбернетику на поколiння. Якби той проект вiдбувся, без сумнiву, ми мали б бiльший прогрес, нiж навiть "Майкросфт".
>...Незабаром пiсля всiх цих подiй Лебедєв тяжко захворiв i помер.

Коментарi

Газета. У груднi 1951 року в СРСР, а точнiше, в Українi сталася сенсацiя - з'явилася своя обчислювальна машина!

Коментар. Звичайно, це так - "своя обчислювальна машина" з'явилася. Але ця подiя в той час не пiдносилося як сенсацiя. Про машину було вiдомо лише кiльком десяткам вчених, iнженерiв i технiкiв, якi створили машину i були допущенi до виконання секретних робiт, а також членам Державної комiсiї, якi здiйснювали приймання першого в СРСР i континентальнiй Європi комп'ютера з програмою, що зберiгалася в пам'ятi. Для них поява машини не була сенсацiйною несподiванкою. Для iнших Мала електронна лiчильна машина МЕЛМ довгий час була просто не вiдома (розсекречена тiльки в кiнцi 60-х рокiв минулого столiття).

Газета. До цього був комп'ютер тiльки у Великобританiї i США.

Коментар. Виходить був один комп'ютер "на двох"? Як це розумiти? Насправдi в цей час комп'ютери з програмою, що зберiгалася в пам'ятi були i в США i у Великобританiї (ЕДВАК в США, ЕДСАК в Великобританiї). Вони були створенi практично одночасно з МЕЛМ. Розробка радянського комп'ютера велася незалежно вiд iнших.

Газета. У жоднiй країнi континентальної Європи, а тим бiльше в Азiї про подiбне тiльки мрiяли.

Коментар. Мрiяти, тим бiльше в планетарному масштабi (всiєї Європи i всiєї Азiї), можна лише про те, про що можна скласти будь-яке уявлення, нехай подумки i з якихось причин поки що не досяжне. Але в той час мрiяти про електроннi цифровi обчислювальнi машини якщо i могли, то тiльки дуже обмежене коло людей, що мали мiзерну рекламну iнформацiю i розумiли, що собою являє комп'ютер.

Газета. Мала електронна лiчильна машина (МЕЛМ) займала простору кiмнату - творiння українських iнженерiв налiчувало 6 тисяч електронних ламп, в довжину досягала 14 метрiв, у висоту - 2,5 м, завширшки - близько метра. МЕЛМ мала пристрiй введення i виведення iнформацiї, а також пам'ять на магнiтному барабанi, робила дуже простi операцiї додавання - за секунду робила 100 операцiй (нинiшнi комп'ютери - кiлька мiльярдiв). Розробка велася пiд керiвництвом тодiшнього директора Iнституту енергетики АН УРСР (нинi Iнститут кiбернетики iм. Глушкова), академiка Сергiя Лебедєва, а розмiстили машину в ... вiддiленнi Київської психiатричної лiкарнi (в iнститутi просто не було мiсця для такого монстра). Коли розробникiв вiдвiдав секретар ЦК КП(б)У з пропаганди Iван Назаренок i побачив, що машина справно склала 2+2, вiн вигукнув: "Ну, чаклунство!"

Коментар. Розмiр МЕЛМ в дiйсностi: загальна довжина стiйок - 12 м, висота - 2 м, ширина - 0,2-0,3 м. Основнi пристрої МЕЛМ: арифметично-логiчний, запам'ятовуючий (оперативний, постiйний, зовнiшнiй на магнiтному барабанi), управлiння, введення i виведення. С.О.Лебедєв, коли створювалася МЕЛМ, був директором Iнституту електротехнiки АН УРСР. Iнституту енергетики, згаданого в статтi, в цей час в складi Академiї не було, а отже створити на його базi Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова можна було лише за допомогою фантазiї автора. Iнститут кiбернетики АН УРСР був створений лише в 1962 р Далi в статтi говориться, що "МЕЛМ розмiстили в: вiддiленнi Київської психiатричної лiкарнi". (Разом з хворими?) Насправдi ж мова йшла про двоповерхову будiвлю в Феофанiї, де спочатку жили монахи Феофанiйского монастиря, а перед вiйною дiйсно розмiщувалася фiлiя лiкарнi. Коли Феофанiю зайняли гiтлерiвцi, вони розстрiляли хворих. Будiвля фiлiї в результатi багатьох обстрiлiв постраждала досить значно. В Iнститутi електротехнiки АН УРСР, який знаходився в Києвi, примiщень не вистачало. Академiя прийняла рiшення вiдновити напiвзруйновану будiвлю для того, щоб розмiстити в нiй лабораторiю С.О.Лебедєва, в тому числi МЕЛМ. Машина була змонтована в однiй з кiмнат першого поверху будiвлi.

Секретарем ЦК КП(б)У тодi був I.Д.Назаренко. Про його вiдвiдування лабораторiї С.О.Лебедєва в моїй книзi "Академiк С.Лебедєв" сказано так: "Ознайомившись з МЕЛМ i подальшими перспективами розвитку i застосування цифрової електронної обчислювальної технiки, вiн висловив своє здивування i захоплення одним словом: "Чаклунство!". Залишаючи лабораторiю, сказав С.О.Лебедєву, що чекатиме пропозицiй про розвиток робiт". Чому автор статтi спотворив його прiзвище, а результат його вiдвiдування охарактеризований єдиним словом "чаклунство" - це теж на совiстi автора статтi.

Фотографiю МЕЛМ автор статтi доповнює написом: "Первiсток був розмiщений буквою "Г"в колишнiх палатах для душевнохворих".

Вище вже було сказано, де була змонтована МЕЛМ. Що розмiщувалося ранiше в кiмнатi, вiдведенiй для машини - невiдомо, чи варто фантазувати на цю тему?

Фотографiю С.О.Лебедєва автор статтi супроводжує словами: "Лебедєв винайшов ЕОМ у вiльний вiд ракет час". Судячи з усього автор статтi написав цi слова вiдповiдно до прислiв'я: "чув дзвiн, але не знаю, де вiн!" С.О.Лебедєв розробляв МЕЛМ i наступнi машини, вважаючи, що важливим призначенням буде використання їх в системах протиракетної оборони. Але й годi. Вiн не займався створенням ракет, що випливає зi слiв автора статтi. Про це йдеться в моїй книзi "Академiк С.Лебедєв". У той же час, при створеннi МЕЛМ, вiн працював майже цiлодобово, а не "у вiльний вiд ракет час".

Газета. БIЛЯ ЕОМ ЗАКОХУВАЛИСЯ I ОДРУЖУВАЛИСЯ. "Я був одним з тих, хто пiдписав акт про пуск МЕЛМ, - розповiв газетi "Сегодня" Зiновiй Рабинович, який в той час був аспiрантом Лебедєва. - Спочатку ми розробляли машину за особистою iнiцiативою. Це була як би понаднормова робота - офiцiйно ми повиннi були займатися автоматичним управлiнням лiтальних апаратiв. До слова, протягом декiлькох мiсяцiв свого життя МЕЛМ виконала 50 мiльйонiв операцiй, пов'язаних саме з розробкою ракет. Коли машина запрацювала - правильно вирiшила тестове завдання з курсу математики - це було таке щастя для нас! Ми цю справу вiдзначили як годиться - застiллям з горiлочкою. Дружини нас не лаяли, оскiльки вони весь час були поруч з нами. Бiля МЕЛМ ми знайомилися, закохувалися i одружувалися".

Коментар. Iнiцiатором i активним керiвником робiт зi створення МЕЛМ був С.О.Лебедєв. Без нього нiчого б не було. Тому говорити "ми", не згадуючи С.О.Лебедєва, - недоречно. Робота велася за затвердженим Президiєю АН УРСР планом. Автоматичним управлiнням за дорученням С.О.Лебедєва займалися тiльки З.Л.Рабинович i Р.Я.Черняк. Пiсля завершення цiєї роботи З.Л.Рабинович брав участь в розробцi пристроїв введення-виведення МЕЛМ. 50 мiльйонiв операцiй, необхiдних для розрахунку ракет, були виконанi на МЕЛМ спiвробiтниками ОЦ АН СРСР. "Тестова задача" - це розрахунок параболи. Причому тут курс математики? Що стосується "застiлля з горiлочкою", знайомств з майбутнiми дружинами i любовi "бiля МЕЛМ" - то думаю, що про це З.Л.Рабинович розповiв заради "красного слiвця" - тому що порядки в лабораторiї С.О.Лебедєва були дуже суворi.

Газета. МУЗЕЮ НЕМАЄ. "Машина працювала цiлодобово 10 мiсяцiв. Її зупинили, коли змонтували наступну МЕЛМ "Київ", - розповiв "Сегодня"учасник iсторичного проекту Борис Малиновський. - Машина була виконана на електронних лампах, якi часто виходили з ладу, мали величезнi розмiри i споживали багато енергiї. Кiлька ламп з 6 тисяч вiд МЕЛМ, замiнених на мої транзистори, зберiгаються зараз у мене. Вони - це все, що залишилося вiд МЕЛМ-1, яку розiбрали i утилiзували на арматуру".

Коментар. Дальше бiльше! Про який музей, якого немає, каже автор статтi? В Iнститутi кiбернетики iменi В.М. Глушкова НАН України є кiмната-музей, присвячена В.М.Глушкову i С.О.Лебедєву. Є Державний полiтехнiчний музей в Києвi, де є експозицiї, що розповiдають про iсторiю розвитку обчислювальної технiки. На територiї музею є прекрасний пам'ятник С.О.Лебедєву. Фонд iсторiї та розвитку комп'ютерної науки i технiки при Київському Будинку вчених НАН України створив вiртуальний музей з iсторiї iнформацiйних технологiй в Українi i розмiстив його на сайтi Фонду. У музеї 16 залiв, в тому числi присвяченi МЕЛМ i С.О.Лебедєву.

Далi. МЕЛМ працювала сiм рокiв, а не десять мiсяцiв. З приводу моїх слiв, можна сказати наступне. Перше. "Київ" - це не друга МЕЛМ, а перша розроблена в Українi потужна (на той час) унiверсальна електронна обчислювальна машина, що має ряд оригiнальних архiтектурних рiшень. Друге. Я нiколи не мав вiдношення до проекту створення ЕОМ "Київ". Третє. Електроннi лампи, використанi в машинi, мали аж нiяк не величезнi, а звичайнi для того часу розмiри. Четверте. Лампи, використанi в МЕЛМ, нiколи не замiнювалися на "мої транзистори", i я не маю нiякого вiдношення до створення транзисторiв. П'яте. Чому в кiнцi статтi з'явилася якась МЕЛМ-1, а не просто МЕЛМ? Шосте. МЕЛМ не утилiзували на арматуру. Вона була передана в КПI, де її пристрої використовувалися для проведення лабораторних робiт студентiв.

Газета. КIНЕЦЬ КАЗКИ. До середини 1970-х СРСР залишався однiєю з трьох провiдних кiбернетичних держав. "Тодi ж постало питання про перехiд до ЕОМ третього поколiння (на iнтеграцiйних мiкросхемах). Ми вирiшили спiвпрацювати з англiйцями, щоб спiльно зробити четверте поколiння ЕОМ i обiгнати США, - згадує Малиновський. - В такому разi Америка втратила б європейський ринок. Щоб не допустити цього, американцi розповсюдили мiф, що у СРСР - дуже вiдсталi технологiї. На англiйцiв це не подiяло - вони визнавали, що у нас кращi машини в Європi. Але в цей мiф повiрили ... нашi полiтики. Вони скомандували не впроваджувати нову ЕОМ Лебедєва, а пустити у виробництво американську машину "Ай-Бi-Ем". Це вiдкинуло нашу кiбернетику на поколiння. Якби той проект вiдбувся, без сумнiву, ми мали б бiльший прогрес, нiж навiть "Майкросфт".

Коментар. Тут менi приписується знов-таки те, чого не було. Я не мiг назвати iнтегральнi схеми "iнтеграцiйними". Слова "ми вирiшили" - приписуванi менi, - також як i моє бажання "обiгнати США" - вiдносяться до провiдних вчених в областi радянського комп'ютеробудування. Я був їх прихильником, але i тiльки. Наступнi рядки також далекi вiд iстини. Нiхто не забороняв С.О.Лебедєву здiйснювати його розробки. В СРСР дiйсно було прийнято вольове рiшення повторити i запустити у виробництво систему машин фiрми IBM, що призвело до кризи комп'ютеробудування (але не кiбернетики) в СРСР. Про це йдеться в моїх книгах "Академiк С.Лебедєв" i "Iсторiя обчислювальної технiки в особах". "Майкросфт" тут також нi до чого.

Газета. ...Незабаром пiсля всiх цих подiй Лебедєв тяжко захворiв i помер.

Коментар. С.О.Лебедєв помер на 74 роцi життя. Про його життя i творчостi див. Книгу "Академiк Лебедєв" i сайт http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/LEBEDEV/Lebedev_u.html.

До статтi додано коротке повiдомлення (без будь-якого пiдпису), яке також потребує коментаря.

Газета. ПЕРШИЙ КОМП'ЮТЕР

Першу в свiтi ЕОМ "Марк-1" в 1943 роцi розробили в Гарвардському унiверситетi на замовлення ВМФ США. Це "чудовисько" мало розмiри 2 м у висоту i 15 м в довжину. В цьому ж роцi британцi створили електронну машину Colossus, яка призначалася для розшифровки повiдомлень. В 1946 р. професор Гарвардського унiверситету Джон фон Нейман створив першу цифрову ЕОМ "Eniac", яку вже можна було називати комп'ютером - вона швидко переключалася з одного завдання на iнше i приймала новi програми без перезавантаження.

Коментар. Цифрова обчислювальна машина МАРК-1 була не електронною, а релейно-механiчною, тобто в нiй використовувалися не електроннi лампи, а електромагнiтнi реле i величезна кiлькiсть цифрових колiщаток з десятьма зубцями для фiксацiї десяткових чисел. Тому з перших слiв цього повiдомлення читач вводиться в оману. Перша релейно-механiчна машина була сконструйована ранiше нiмецьким вченим Конрадом Цузе (машина називалася Z2). Машина Colossus, створена в Англiї в роки Другої свiтової вiйни, призначалася не для обчислень, а для розшифровки секретних повiдомлень нiмецького Вермахту. ЕОМ Eniac була розроблена Д.Мочлi i П.Еккертом, а не Джоном фон Нейманом, вiн лише консультував даний проект. Eniac, однак, не мала можливостi зберiгати програми в оперативнiй пам'ятi i слова автора повiдомлення, що вона "швидко переключалася з одного завдання на iнше i приймала новi програми без перезавантаження" - не вiрнi. Програми для Eniac записувалися за допомогою механiчних перемикачiв, що встановлюються вручну, тобто пам'ять для програм була не електронним, а механiчним пристроєм, та не розрахована на швидку установку або змiну програм.


Так робити не можна!
Лист автора статтi "Наукова бiографiя С.О.Лебедєва" Малиновського Б.М. головному редактору i вiдповiдальному секретарю журналу Росiйської академiї наук
"Iнформацiйнi технологiї та обчислювальнi системи"

Вельмишановнi колеги!

У третьому номерi за 2002 рiк журналу "Iнформацiйнi технологiї та обчислювальнi системи" опублiкована моя стаття "Наукова бiографiя С.О.Лебедєва".

На жаль, текст статтi на сторiнцi 8 без узгодження зi мною був змiнений.

У статтi, надiсланiй мною в журнал, йдеться:


"Сучасником С.О.Лебедєва був I.С.Брук. I.С.Брук першим висунув i здiйснив iдею створення малих обчислювальних машин для використання в наукових лабораторiях. Пiд його керiвництвом в 1950-1951 рр. Була створена в макетному виконаннi перша в Росiйської федерацiї мала цифрова електронна обчислювальна машина з програмою, що зберiгається в пам'ятi M-1 (головний конструктор Н.Я.Матюхiн). В серединi 1952 року вона запрацювала i виявилася єдиною в Росiйськiй федерацiї дiючою ЕОМ. Схожiсть бiографiй цих двох чудових учених разюча. Обидва народилися в один рiк, вчилися в одному iнститутi, "ставали на ноги" як вченi в однiй науковiй органiзацiї, обидва займалися питаннями енергетики, вiд неї йшли до обчислювальної технiки, обидва стали керiвниками провiдних наукових шкiл в областi цифрових обчислювальних машин." (див. мою статтю в архiвi журналу)

У журналi надруковано:

"Сучасником С.О.Лебедєва був I.С.Брук. I.С.Брук першим висунув i здiйснив iдею створення малих обчислювальних машин для використання в наукових лабораторiях. Пiд його керiвництвом в 1950-1951 рр. була створена в макетному виконаннi перша в СРСР мала цифрова електронна обчислювальна машина з програмою, що зберiгається в пам'ятi M-1 (головний конструктор Н.Я.Матюхiн). В серединi 1952 року вона запрацювала i виявилася єдиною в Радянському Союзi дiючою ЕОМ. Схожiсть бiографiй цих двох чудових учених разюча. Обидва народилися в один рiк, вчилися в одному iнститутi, "ставали на ноги" як вченi в однiй науковiй органiзацiї, обидва займалися питаннями енергетики, вiд неї йшли до обчислювальної технiки, обидва стали керiвниками провiдних наукових шкiл в областi цифрових обчислювальних машин."


Замiна слiв "перша в Росiйськiй федерацiї" на слова "перша в СРСР" i слiв "єдиної в Росiйськiй федерацiї" на слова "єдиною в СРСР" суперечить iсторичнiй правдi i змiсту оригiналу моєї статтi.

Я не знаю причин, якi спонукали редакцiю журналу пiти на фальсифiкацiю вiдомих фактiв iсторiї обчислювальної технiки. Прошу опублiкувати мого листа в найближчому номерi журналу.

Член-кореспондент НАН України Б.М.Малиновський

На жаль вiдповiдi не надiйшло.

Для безперечного доказу моєї правоти привожу постанову Президiї АН СРСР:


Цiлковито таємно
Прим.
Президiя Академiї наук СРСР

Про введення в експлуатацiю Малої лiчильної електронної машини.
Доповiдач проф. С.О.Лебедєв.
Виписка

Президiя Академiї наук СРСР зазначає, що згiдно з постановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 1.VII.1951 р. за №2754-1321с Iнститут точної механiки та обчислювальної технiки АН СРСР спiльно з Iнститутом електротехнiки АН УРСР в IV кварталi 1951 р. ввiв в експлуатацiю малу лiчильну електронну машину, яка є першою в СРСР швидкодiючою електронною цифровою машиною, доведеною до стану експлуатацiї.
Надаючи великого значення справi створення сучасних засобiв обчислювальної технiки i необхiднiсть розширення цих робiт, Президiя АН СРСР постановляє:
  1. 1. Доповiсти Радi Мiнiстрiв СРСР про введення в експлуатацiю першої в СРСР швидкодiючої лiчильної електронної машини.
  2. За успiшну роботу по створенню i введенню в експлуатацiю малої лiчильної електронної машини оголосити подяку керiвнику робiт дiйсн., чл. АН УРСР С.О.Лебедєву, ст. наук. спiвр. К.О.Шкабарi, Л.Н.Дашевському, iнженерам А.Л.Гладиш, В.В.Крайницькому i С.Б.Погребинському.
  3. Зобов'язати Вiддiлення фiзико-математичних наук АН СРСР всiляко посилити роботу з пiдготовки до використання швидкодiючих електронних лiчильних машин в установах Академiї наук СРСР.
Президент Академiї наук СРСР академiк А.Н.Несмеянов,
Головний вчений секретар Президiї Академiї наук СРСР академiк А.В.Топчiєв.

1 Пiдпис пiд фотопортретом С.О.Лебедєва
2 Пiдпис пiд фотографiєю МЕЛМ

Червень 2016 року