Розвиток мiкроелектронiки
Вперше в Європi
У груднi 1970 р. наказом мiнiстра електронної промисловостi було
створене науково-виробниче об'єднання "Кристал" (НВО "Кристал"). До його
складу ввiйшли: НДI "Мiкроприлад", Київський завод напiвпровiдникових
приладiв, дослiдний завод "Мiкроприладу". Об'єднання стало головною
органiзацiєю МЕП з розробки та виробництва великих iнтегральних схем
на МОП-транзисторах, спочатку зi ступенем iнтеграцiї бiльш
1000 транзисторiв (для регулярних структур до 20 000 i вище),
а на наступному етапi до 100 тис. i бiльше (розмiри елементiв
зменшувалися до 1 мiкрона).
"Ручнi" методи проектування ВIС i створена в 1969-1970 рр.
примiтивна система автоматизованого проектування для цього не годилися.
У 1972-73 рр. в НДI "Мiкроприлад" була розгорнута система машинного
проектування на базi
БЕСМ-6 та iнших ЕОМ, що дозволила
проектувати ВIС iз високим ступенем iнтеграцiї. Час розробки ВIС
скоротився до 50-70 днiв.
Необхiдно було розробити складний комплекс програм, що забезпечував
процес проектування ВIС. Сотнi тисяч компонентiв, якi входили до ВIС,
необхiдно було з'єднати мiж собою вiдповiдно до функцiонального призначення
ВIС i при цьому не зробити жодної помилки, iнакше величезна праця,
витрачена на їх виготовлення не принесе користi. Таку роботу могла
виконати лише машина.
Монтаж устаткування, пiдготування i налагодження програм вимагали
напруженої тризмiнної роботи колективу вiддiлу машинного проектування
топологiї (керiвник Таборний) на протязi декiлькох мiсяцiв.
З 1973 р. основним напрямком в Об'єднаннi стає розробка та виробництво
великих iнтегральних схем на МОП-приладах. Першими були спроектованi
декiлька типiв ВIС для рiзноманiтних типiв калькуляторiв, ВIС пам'ятi й iн.
Для випуску нових ВIС потрiбно було розробити бiльш прогресивнi
технологiчнi процеси, що забезпечують ступiнь iнтеграцiї бiльше 100 тис.
транзисторiв на кристалi i швидкiсть переключення до десяткiв мегагерц.
За короткий час були змонтованi сучаснi "чистi" кiмнати зi складним
технологiчним i вимiрювально-складальним устаткуванням, розроблено i
впроваджено технологiю виготовлення дешевих пластмасових корпусiв ВIС та iн..
В 1974 р. на заводi напiвпровiдникових приладiв НВО "Кристал" було
повністю освоєно технологiчний процес виготовлення ВIС на МОП-приладах i
розпочато масове виробництво ВIС - вперше в Українi, колишньому СРСР та
Європi.
НВО "Кристал" виконав з успiхом цю не просту задачу.
Органiзацiя безупинного циклу робiт вiд проектування до виробництва
ВIС, здiйснена в об'єднаннi, дозволила скоротити термiни створення
нових ВIС i засобiв мiкропроцесорної технiки, пiдвищити їх якiсть,
знизити вартiсть.
В 1974 р. було випущено: 200 тис. ВIС, 100 тис. калькуляторiв,
200 тис. клавiшних ЕОМ.
У НВО успiшно вирiшувалися задачi збiльшення обсягiв випуску
виробiв, зниження собiвартостi, освоєння нових виробiв i нарощування
потужностей.
Проте становлення НВО проходило не просто. В 1974 р. Моральов
залишив НВО i повернувся до "Кванту".
Таким чином, з урахуванням наявностi iнших пiдприємств
галузi в рiзних мiстах України, у республiцi була створена могутня
база мiкроелектронної промисловостi, найбiльша в СРСР i Європi.
В наступнi роки нарощування виробничих потужностей
продовжувалося. У 1991 р. в Українi розробляли i виробляли продукцiю
мiкроелектронiки кiлька десяткiв науково-дослiдних iнститутiв i
промислових пiдприємств ("Кристал", "Мiкропроцесор", "Родон",
"Гравiтон", "Днiпро", "Полярон", "Жовтень", "Орiон", "Сатурн",
"Гелiй", "Карат" i iн.). Було виготовлено i реалiзовано понад 300
мiльйонiв iнтегральних схем на суму майже пiвмiльярда доларiв.
Держава регулярно видiляла ресурси на розвиток
мiкроелектронної промисловостi. Прийнята в 1988 р. постанова
передбачала будiвництво в Українi ще 14 пiдприємств (Бориспiль,
Iвано-Франкiвськ, Київ, Запорiжжя, Чернiвцi, Херсон) з метою
виробництва виробiв на рiвнi вищих свiтових досягнень (клас чистоти
1-10, мiльйони елементiв на кристалi, до 70-80% виходу придатних).
На перших двох пiдприємствах до 1991 р. завдання були виконанi на
35-65%.