English    Русский

Розвиток мiкроелектронiки

Старт промислової мiкроелектронiки
Вперше в Європi
Ветерани мiкроелектронiки
Партнерство, яке не вiдбулося
Вiтчизняним мiкроелектронним технологiям - бути!
Iлюстрацiї. Додатковi матерiали

Партнерство, яке не вiдбулося

Одним iз важливих чинникiв уповiльнення науково-технiчного прогресу в рядi галузей народного господарства колишнього СРСР, у тому числi в електроннiй промисловостi, була вiдсутнiсть ефективного механiзму взаємодiї мiж академiчною i галузевою науками. Фундаментальнi дослiдження не могли швидко перетворюватися в практичнi результати, оскiльки наука не мала достатньої технологiчної бази. Галузева наука, яка була зорiєнтована на розробку i виробництво рiзноманiтних приладiв, машин i iнших технiчних засобiв, створювала їх без належного урахування досягнень фундаментальної науки, так як вони з'являлися з великим запiзненням.

Особливостi стосункiв Мiнiстерства електронної промисловостi (МЕП) з академiчною наукою можна показати на прикладi Iнституту кiбернетики АН України. Високий авторитет Iнституту кiбернетики АН України i його керiвника В.М.Глушкова допомагали успiшно спiвробiтничати з багатьма мiнiстерствами, вiдомствами та окремими органiзацiями всього колишнього Радянського Союзу.

Належного спiвробiтництва з Мiнiстерством електронної промисловостi не утворилося. Академiчнi установи, навiть такi значнi, як Iнститут кiбернетики АН України, в очах мiнiстерства - цього гiгантського електронного Гулiвера, були мабуть, лiлiпутами, якi не заслуговували великої уваги.

З iншого боку, в Iнститутi кiбернетики в 60-i та 70-i рр. ХХ ст. не було вiддiлу, який би цiлеспрямовано та глибоко займався мiкроелектронiкою. Дослiдженнями в цiй областi займалися рiзнi вiддiли, але вони не координувалися мiж собою i, як правило, проводилися з iнiцiативи завiдуючих вiддiлiв, зацiкавлених у фiнансовiй пiдтримцi з боку МЕП. В числi таких вiддiлiв були: фiзико-технологiчних основ кiбернетики (В.П.Деркач), арифметичних i запам'ятовуючих пристроїв, (Г.О.Михайлов), керуючих машин (Б.М.Малиновський), цифрових автоматiв (В.М.Глушков), цифрових обчислювальних машин (З.Л.Рабинович). Ряд дослiджень виконувалися в СКБ Iнституту (О.О.Морозов та iн.).

Дуже цiкавi i вагомi результати були отриманi у вiддiлi фiзико-технологiчних основ кiбернетики пiд керiвництвом д.т.н. Вiталiя Павловича Деркача. В результатi вивчення процесiв взаємодiї електронного променя з однорiдними i багатошаровими мiшенями в процесi виробництва iнтегральних схем у 1967 р. була створена i впроваджена на рядi пiдприємств МЕП перша вiтчизняна цифрова спецiалiзована машина "Київ-67", використана для виробництва напiвпровiдникових приладiв iз рекордними для того часу параметрами. В машинi вперше були реалiзованi високий рiвень мови спiлкування i звуковий супровiд технологiчних процесiв iз метою їх контролю.

Разом iз НДI "Пульсар" - головним пiдприємством МЕП по електроннiй лiтографiї, вперше в колишньому СРСР були розробленi i здiйсненi процеси електронної лiтографiї. Для цього у вiддiлi була створена машина "Київ-70", яка дозволила одержувати найбiльше високi на той час точностi позицiонування променю. У НДI "Пульсар" в 1972 роцi за допомогою цiєї машини були створенi напiвпровiдниковi мiкроструктури розмiром 0,5-0,7 мкм. , що вiдповiдало кращим свiтовим досягненням на той час. В Iнститутi кiбернетики за допомогою "Київ-70" були записанi тексти з щiльнiстю 110000 лiтер/мм кв. (при такiй щiльностi 30 томiв Великої радянської енциклопедiї розмiстилися б на площi циферблата ручних годинникiв). Розробленi в Iнститутi методи автоматизацiї проектування ЕОМ (вiддiл Глушкова, тема "Проект") i процеси електронної лiтографiї знайшли широке застосування. У 1977 р. за цi роботи В.М.Глушков, Ю.В.Капiтонова та В.П.Деркач одержали Державну премiю.

Вiддiл (керiвник В.П.Деркач) виконав комплекс дослiджень, спрямованих на пiдвищення параметрiв надвеликих iнтегральних схем (НВIС). Була вивчена можливiсть використання для цiєї цiлi силiцидiв тугоплавких металiв перехiдної групи. Виявлено невiдомi ранiше фiзичнi закономiрностi, знайденi i переданi в промисловiсть оригiнальнi конструктивно-технологiчнi рiшення. Наприклад, дослiджувана твердофазна реакцiя дисилiцида кобальту як матерiалу для формування схованих високопровiдних прошаркiв ВIС, побудована та вивчена математична модель силiцидоутворення для випадку переважної дифузiї кремнiю в метал, розроблена технологiя самозмiщених затворiв КМОП-структур на основi силiцида кобальту.

Розробленi вiддiлом першi в країнi iнтегральнi дiоднi лiнiйки та матрицi знайшли застосування в космiчнiй технiцi i випускалися промисловiстю.

Варто сказати, що В.М.Глушков прекрасно розумiв, як важливо при переходi до четвертого поколiння ЕОМ на ВIС i НВIС не загубити завойованих позицiй, i для цього потрiбно опанувати технологiю проектування i виготовлення ВIС, що потребувало величезних коштiв. В НАН України їх не було. Мiнiстерство електронної промисловостi не поспiшало допомогти. Щось удалося створити власними силами - iнженерний центр мiкроелектронiки, ЕОМ "Київ-67" та "Київ-70". Були розгорнутi роботи з автоматизацiї проектування ЕОМ (тема "Проект"). Але повного комплексу програмних i технiчних засобiв для переходу на нову елементну базу створити не вдалося...

У вiддiлi запам'ятовуючих пристроїв, пiд керiвництвом Геннадiя Олександровича Михайлова в 70-х рр. ХХ ст. був розроблений оперативний запам'ятовуючий пристрiй, на тонких магнiтних плiвках, переданий для впровадження в одну з установ МЕП в Воронежi. Велися дослiдження з використання ефекту Джозефсона в обчислювальнiй технiцi (I.Д.Войтович). У останнiх брав участь також Харкiвський НДI низьких температур (Б.I.Веркин). Результати були використанi при створеннi унiкальних надчуттєвих медичних приладiв (магнiтокардiограф та iн.).

В 1970 р. при Iнститутi кiбернетики були створенi двi лабораторiї, що фiнансуються Обчислювальним центром (ОЦ) Зеленоградського Наукового центру мiкроелектронiки МЕП. Перед лабораторiєю (керiвник З.Л.Рабинович) була поставлена задача розробити разом з ОЦ проект спецiалiзованої супер ЕОМ, перед iншою (керiвник Б.М.Малиновський) - мiнi-ЕОМ.

Приблизно за два роки обидвi задачi були успiшно виконанi. Бiльше того, силами другої лабораторiї була пiдготовлена концепцiя розробки нормального ряду ВIС та мiкро ЕОМ на їх основi (Глушков, Малиновський та iн.). Вона була передана в МЕП.

Разом iз Конструкторським бюро (КБ) при Ленiнградському виробничому об'єднаннi "Свiтлана" спiвробiтники лабораторiї Iнституту кiбернетики (керiвник Б.М.Малиновський) брали участь у розробцi першої в колишньому Радянському Союзi мiкро ЕОМ "Електронiка С5". Працювалося з ленiнградцями легко та успiшно. З 1974 р. мiкро ЕОМ стала випускатися серiйно. Це була перша в Радянському Союзi мiкро ЕОМ широкого призначення. Разом iз ленiнградцями були розробленi двi наступнi, бiльш досконалi модифiкацiї мiкро ЕОМ - "Електронiка С5-11" та "Електронiка С5-21" (О.В.Палагiн, В.А.Iванов, А.Ф.Кургаєв). Обидвi пiшли в серiйне виробництво. Ми сподiвалися на подальше спiвробiтництво. I раптом - наказ мiнiстра про перепрофiлювання тематики КБ на розробку цифро-аналогових перетворювачiв. Вiтчизняний напрямок розвитку мiкро ЕОМ, запропонований Iнститутом кiбернетики, припинив своє iснування.

Коли В.М.Глушков висунув iдею макроконвейєрної супер ЕОМ, йому вдалося домовитися з мiнiстром МЕП про постачання елементної бази для дослiдного зразка машини. Це був останнiй найбiльше щедрий "подарунок" МЕП Iнституту кiбернетики.

У 1987 роцi в Iнститутi кiбернетики iм.В.М.Глушкова АН України (В.С.Михалевич, О.В.Палагiн) i Київському НВО "Сатурн" (Л.Г.Гассанов, В.Г.Шермаревич) народилася оригiнальна iдея створення багатопроцесорної обчислювальної системи з безпроводним радiозв'язком мiж процесорами на основi НВЧ радiоканалу зi надширокою смугою (понад 5000 мгц).

Коли виникла iдея створення суперкомп'ютера на основi розробок "Сатурна", директор Iнституту кiбернетики В.С.Михалевич, що змiнив В.М.Глушкова, написав про таку можливiсть М.С.Горбачову. Лист потрапив мiнiстру електронної промисловостi. Вiн викликав винахiдникiв i запропонував розповiсти iдею при провiдних учених:

- Якщо вас не пошматують, я допоможу! - iдея була схвалена, але на цьому усе скiнчилося, - наступив розпад СРСР.

Коли створювалося Мiнiстерство електронної промисловостi, то однiєю з головних задач для нього ставилася розробка та виробництво елементної бази для забезпечення мiнiстерств, якi випускають засоби обчислювальної технiки. Проте, ставши монополiстом у цiй галузi, мiнiстерство стало розроблювачем унiверсальних ЕОМ, не маючи на те нi завдань вiд уряду, нi належного досвiду.

В результатi Мiнiстерство електронної промисловостi було змушено пiти на повторення американських мiнi, мiкро i навiть супер ЕОМ, заздалегiдь прирiкаючи себе на вiдставання. Винятком були розробленi i випущенi в МЕП бортовi спецiалiзованi ЕОМ для ракет, космiчних об'єктiв, засобiв вiйськової технiки, що мали оригiнальну структуру та архiтектуру, вiдрiзнялися дуже високою надiйнiстю, невеличкими габаритами та вагою, високою продуктивнiстю i не уступали кращим захiдним зразкам такого класу.

Iнститут кiбернетики АН України i ряд iнших органiзацiй в АН СРСР, в Мiнрадiопромi та Мiнприладпром (останнiм ставився в обов'язок промисловий випуск унiверсальних ЕОМ), не зумiли, залишившись без належної допомоги МЕП, своєчасно перейти до розробки та випуску засобiв обчислювальної технiки нових поколiнь.


Додатковi матерiали по темi

Розвиток мiкроелектронiки  ›››
ЭЛЕКТРОННАЯ ГОТОВНОСТЬ УКРАИНЫ: НОВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ СТАРЫХ ИДЕЙ  ›››
Зеркало недели, № 36 (461) Суббота, 20 - 26 Сентября 2003 года

Iлюстрацiї по темi

Станiслав Олексiйович Моральов, 1965 рiк
Свiдоцтво на промисловий зразок
Участок складання мiкрокалькуляторiв Участок електротренування мiкрокалькуляторiв
Електронна клавiшна обчислювальна машина Iнтегральна мiкросхема
Будiвля НДI "Мiкроприлад" НВО "Кристал"
Спецiалiзована машина "Киев-67" Спецiалiзована машина "Киев-70"
Мiкро ЕОМ "Электроника С5-11" Дослiдне виробництво
...To Be or not to Be...