Русский      English

Довiдка про дiяльнiсть програмiста канд. фiз.-мат. наук Мiщенко Н.М.
в Iнститутi кiбернетики iм. В.М. Глушкова НАНУ (1956-2010)

Мiщенко Надiя Михайлiвна
"Комп'ютерне програмування - це мистецтво, бо пропонує свiтовi
акумульованi знання, вимагає умiння i винахiдливостi i особливо тому,
що продукує об'єкти краси. Програмiст, який пiдсвiдомо
вiдчуває себе митцем, буде насолоджуватися тим,
що вiн робить i робитиме його ще краще".
    Knuth D.E. The Art of Computing Programming, Vol. 1:
Fundamental Algorithms, Addison-Wesley, Reading, Mass, 1969.


"Программист должен обладать способностью первоклассного
математика к абстракции и логическому мышлению в сочетании
с эдисоновским талантом сооружать все, что угодно,
из нулей и единиц. Он должен сочетать аккуратность бухгалтера
с проницательностью разведчика, фантазию автора
детективных романов с трезвой практичностью экономиста."
    Академик А.П. Ершов "О человеческом и истетическом факторах в программировании",
ж. "Кибернетика", №5. 1972.

У 1954 роцi я складала вступнi iспити на механiко-математичний факультет Київського Державного Унiверситету iм.Т.Шевченка, але не пройшла за конкурсом. "Спiткнулася" на останньому iспитi з хiмiї. Бiлети були росiйською мовою, я неправильно переклала питання українською i в результатi вiдповiла на теми не свого бiлета. Викладач повiдомила, що вона менi ставить двiйку, оскiльки я вiдповiла не на свiй бiлет. Я попросила її перекласти мої питання українською, бо могла вiдповiсти без пiдготовки. Вона не змогла цього зробити й поставила менi "три". До прохiдного числа балiв для вступу в Унiверситет менi не вистачило одного балу.

Пiд час вступної сесiї "болiльником" за мене був Петро Тодосьович Бойко, мiй добрий знайомий, згодом знаний київський священик, а тодi диктор на Українському радiо. Вiн стежив за результатами моїх екзаменiв.

Дiзнавшись про мiй результат, Бойко негайно повiв мене до ректора. Ректор порадив передати документи для вступу на заочне вiддiлення, куди вступ був гарантований, i дав дозвiл на вiдвiдування лекцiй на стацiонарi. Ректор передбачав неминуче "вiдсiвання" пiсля зимової сесiї тих, хто не зможе вчитися далi з рiзних причин. I тодi я могла бути прийнята на вiльне мiсце - за наявностi вiдповiдних оцiнок на iспитах за перший семестр. Я погодилася.

Зарахували мене до групи №7. Моїми одногрупниками були вiдомi нинi вченi Iван Сергiєнко, Юрiй Єрмольєв, Анатолiй Великий та iншi.

Вчилася я старанно. На першiй зимовiй сесiї я одержала вiдмiннi оцiнки з математичних дисциплiн i пiшла до декана з усним проханням перевести мене на стацiонарне навчання. Декан вiдповiв: "Вiдпочивайте, переведемо". Я вiдпочила, прийшла на заняття i виявила: двi студентки з 7-ої групи вибули (обидвi були вихованками дитбудинку, медалiстками, а тому були зачисленi без вступних екзаменiв), а на їх мiсце прийнятi двоє осiб чоловiчої статi...

Схожа ситуацiя повторювалася пiсля кожного семестру протягом двох перших курсiв. На початку другого курсу я їздила з групою на колгоспнi роботи. Продовжувала вiдвiдувати лекцiї стацiонару. На початку сiчня та у липнi вiдвiдувала сесiї на заочному вiддiленi мех.-мат. факультету для здачi екзаменiв, де потоваришувала з киянкою Гiтою Машбiц, студенткою цього вiддiлення. Сприяло нашiй дружбi те, що на екзаменах ми одержували однаковi оцiнки, переважно вiдмiннi. Я виконувала вдома у Гiти завдання з креслення.

На початку 3-го курсу я все ще не була переведена на стацiонар, тож вирiшила шукати роботу i продовжувати вчитися заочно. У кiнцi жовтня зателефонувала Гiтi, щоб повiдомити про моє рiшення попрощатися з Києвом. Гiта сказала, що в Лабораторiї, де вона працює, є обчислювальна машина i вiльна посада технiка-обчислювача. Якщо я даю згоду, то вона влаштує менi зустрiч з керiвництвом Лабораторiї. Я вiдразу погодилася. У призначений Гiтою день в кiнцi жовтня 1956 року я прийшла на площу Толстого, звiдки службовий автобус повiз мене й спiвробiтникiв Лабораторiї до Феофанiї - тодi це було за межами Києва. Як потiм виявилося, їхала я в засекречену Лабораторiю Iнституту математики АН УРСР, яку очолив з березня 1956 року молодий доктор фiз.-мат. наук Вiктор Михайлович Глушков.

У Феофанiї на входi до будинку Лабораторiї мене зустрiла керiвник групи обчислювачiв Олександра Петрiвна Святоха. Ми познайомилися й домовились, що я почну працювати 10 листопада.

А в другiй половинi грудня 1956 року мене розшукали у Феофанiї мої товаришки - студентки-заочницi, щоб повiдомити, що мене i ще декого з заочникiв з нового року можуть зарахувати на стацiонар мех.-мат. факультету КДУ, але на курс нижче. Та я вже не змогла покинути роботу. Держунiверситет iм. Тараса Шевченка закiнчила заочно 1960 року з червоним дипломом.

Наука не стояла на мiсцi. Дуже швидко рамки Лабораторiї Iнституту математики АН УРСР з ЕОМ МЭСМ стали тiсними для розв'язку того обсягу завдань, що постали на шляху науково-технiчного прогресу. Завдяки енергiї та генiальному передбаченню невтомного молодого вченого - директора Лабораторiї Вiктора Михайловича Глушкова, на базi Лабораторiї у 1958 роцi виник самостiйний науковий центр - спочатку Обчислювальний центр АН УРСР, згодом перейменований на Iнститут кiбернетики АН УРСР з кiлькома пiдроздiлами. З огляду на це iсторiю кiбернетики в Києвi умовно можна подiлити на чотири перiоди - за її розвитком та розташуванням у рiзний час.

"феофанiвський" (ур.Феофанiя) - 1956-1958 рр. - Лабораторiя Iнституту математики АН УРСР - МЭСМ;

"лисогiрський" (вул.Лисогiрська) - 1959-1964 рр. - Обчислювальний центр АН УРСР - ЕОМ - електроннi обчислювальнi машини "Киев" та М-20;

"великокитаївський" (вул.Велика Китаївська) - 1965-1975 рр. - Iнститут кiбернетики АН УРСР - ЕОМ М-220;

"теремкiвський" у трьох частинах (масив Теремки) - 1976-2012 - Кiбернетичний центр НАН України з Iнститутом кiбернетики iм. В.М.Глушкова у його складi

Частина 1 - 1976-1990 - ЕОМ IBM.

Частина 2 - 1991-2012 - ПК - персональнi комп'ютери. Вiддiл РВМ.

Частина 3 - 2003-2012 - ПК, мова Сi.

Перелiк завдань, виконуваних авторкою спогадiв протягом 1956-2012 рр.

Феофанiвський перiод (1956-1958). Електричнi калькулятори.

Керiвник програмiстiв Ющенко Катерина Логвинiвна, канд.фiз-мат наук. Грищенко Н.М. у групi програмiстiв - технiк-обчислювач за формулами; також виконує вручну програми з метою їх налагодження. Зрiдка - оператор на МЭСМ (постановка задач i фiксацiя результатiв).

Лисогiрський перiод (1959-1964). ЕОМ "Киев"

Вiддiл програмування К.Л. Ющенко Мова програмування - машинний код ЕОМ "Київ".

Завдання 1. (1959-1960). Програмiст у вiддiлi К.Л. Ющенко. Програмування морфологiчного аналiзу текстiв росiйською мовою за алгоритмом I.О. Мельчука, мол. наук. спiвр. Iнституту мовознавства АН СРСР. Захист дипломної роботи в КДУ за побудованою програмою морфологiчного аналiзу (квiтень 1960 р.)

Завдання 2. (Листопад 1960 - сiчень 1961 рр.) У вiддiлi К.Л. Ющенко. Програмуюча програма - 2 (ПП-2) за алгоритмом ст.iнж. Л.М. Iваненка та зав. вiддiлом К.Л. Ющенко.

Завдання 3. (1961- 1962 рр.). М.н.с. у вiддiлi ТЦА В.М. Глушкова. Навчання машини "Киев" розпiзнавати осмисленiсть речень росiйською мовою за алгоритмом В.М. Глушкова.

Завдання 4. (1963 - серпень 1965 рр.). Вiддiл А.О. Стогнiя. Моделювання машини "МИР" на ЕОМ "Киев" та М-20 за власним алгоритмом. (З 1963 року моє прiзвище Мiщенко Н.М.)

Великокитаївський перiод (1965-1975), ЕОМ М-20 та М-220

Вiддiл ТЦА - теорiї цифрових автоматiв, мова програмування - машинний код ЕОМ М-220, згодом Автокод М-220.

Завдання 5. З групою програмiстiв у складi Федюрко В.В., Фелiжанко О.Д., Шерстобоєва Г.К. Щоголєва Н.М. та Лисюк Л.Г, студентки-випускницi Ужгородського Держунiверситету (переддипломна практика) розробляння Автокода М-220 та транслятора Т0 для нього. Побудова розширної системи програмування (РСП) Т.

Завдання 6. Використання Автокода М-220 з трансляторами Т0 та РСП Т для реалiзацiї трансляторiв з мов програмування алгоритмiв системи ПРОЕКТ.

Захист кандидатської дисертацiї за результатами дослiджень (1973).

Теремкiвський перiод - 1 (1976-1990). ЕОМ IBM 360

Вiддiл ТЦА. Мова програмування ПЛ-1.

Завдання 7. Побудова iнструментальної розширної системи програмування ТЕРЕМ мовою ПЛ/1 з засобами розширення вхiдних мов для побудови трансляторiв з мов, синтаксис яких описується модифiкованими БНФ (Бекусо-Наурiвськими Формами). З 1984 р. - ст. наук. спiвробiтник.

Завдання 8. Реалiзацiя МАЯК-транслятора та супровiд реалiзацiї трансляторiв для МВК (Многопроцессорного Вычислительного Комплекса) на основi сiмейства мов програмування МАЯК за допомогою РСП ТЕРЕМ.

Теремкiвський перiод - 2 (1991-2002). Персональнi компютери (ПК).

Вiддiл РВМ (Рекурсивных Вычислительных Машин)

Завдання 9. Перепрограмування РСП ТЕРЕМ мовою Сi на ПК.

Завдання 10. Застосування РСП ТЕРЕМ для розробки кiлькох мовних процесорiв мовою Сi на ПК. Зокрема, реалiзацiя транслятора з процедурної мови алгебричного програмування APS за допомогою РСП ТЕРЕМ (супровiд РСП, виконавець Валькевич Т.А.);

Завдання 11. Теорiя ймовiрностей. Байєсовi мережi. Спiвавтори Щоголева Н.М., Фелiжанко О.Д.

Теремкiвський перiод - 3 (2003-2012): ПК, мова Сi.

Завдання 12. Мовнi процесори (МП) для природних мов на ПК. Головна функцiя МП для природних мов - послiвна обробка текстiв. Застосування МП для перекладу текстiв природними мовами з використанням системи ТЕРЕМ полягало в наступному:

1) розробляння мови опису морфологiї мови;

2) за допомогою РСП ТЕРЕМ побудова морфологiчних таблиць за описом морфологiї;

3) розробляння мови для формального опису словникiв вхiдної i вихiдної мов;

4) за допомогою РСП ТЕРЕМ побудова машинного представлення двомовних словникiв;

5) програмування за алгоритмом перекладу.

Програма-перекладач орiєнтована на використання побудованих структур: граматичних (морфологiчних) та словникових.

Завдання 13. Українська термiнологiя. Формування, стандартизацiя вiддiєслiвних термiнiв.


На цьому закiнчується перелiк завдань, виконаних авторкою за 50 рокiв програмування.