С.А.Лебедев
Матерiал про життя та творчiсть С.О.Лебедєва взято iз книги Б.М.Малиновського
"Зберiгати довiчно" (2007)

Становлення вiтчизняного комп'ютеробудування

Навiть на тлi цих видатних досягнень захiдних учених результати наукової дiяльностi С.О.Лебедєва в галузi комп'ютеробудування у наступнi двадцять рокiв (пiсля створення "МЭСМ" i "БЭСМ") вражають своїми масштабами. Пiд його керiвництвом i за безпосередньої участi було створено ще 18 (!) комп'ютерiв, причому 15 з них випускалися великими серiями. I це за технологiчної вiдсталостi СРСР (тодi ще невеликої). Не випадково учень Сергiя Олексiйовича академiк В.А.Мельников пiдкреслював: "Генiальнiсть С.О.Лебедєва полягала саме в тому, що вiн визначав мету з урахуванням перспективи розвитку структури майбутньої машини, вмiв правильно обрати засоби для її реалiзацiї вiдповiдно до можливостей вiтчизняної промисловостi" (журнал "УСиМ", 1976, №6). Пiд керiвництвом С.О.Лебедєва було розроблено суперкомп'ютери для обчислювальних центрiв, комп'ютери для протиракетних систем i для ракет, якi використовувались у системах протиповiтряної оборони.

Iнтерес С.О.Лебедєва до цифрової обчислювальної технiки не був випадковим. Вiн стимулювався тим, що першi двадцять рокiв своєї творчої дiяльностi (до 1946 р.), працюючи в галузi енергетики, вчений постiйно стикався з необхiднiстю складних розрахункiв i намагався автоматизувати їх на базi засобiв аналогової обчислювальної технiки, в чому досяг чималих успiхiв, але переконався в обмежених можливостях цього напряму технiки.

Дiяльнiсть ученого пiсля переїзду до Москви почалася з лампових машин, якi виконували десятки тисяч операцiй. На той час це були суперкомп'ютери. Створенi в 1958 i 1959 роках "М40" i "М50" виявилися найбiльш швидкодiючими в свiтi. З появою напiвпровiдникових i магнiтних елементiв Сергiй Олексiйович перейшов до розробки суперкомп'ютерiв другого поколiння. Створена в 1967 р. "БЭСМ-6" з продуктивнiстю мiльйон операцiй на секунду випускалася 17 рокiв. Нею були оснащенi кращi обчислювальнi центри СРСР. "БЭСМ-6" посiла гiдне мiсце у свiтовому комп'ютеробудуваннi: недарма Лондонський музей науки в 1972 р. придбав цю машину, щоб зберегти її для iсторiї. Завершенням яскравої наукової дiяльностi С.О.Лебедєва стало створення суперкомп'ютерiв на iнтегральних схемах продуктивнiстю мiльйони операцiй на секунду. Кожний комп'ютер був новим словом в обчислювальнiй технiцi - бiльш продуктивний, бiльш надiйний i зручний в експлуатацiї. Головним принципом побудови всiх машин стало розпаралелювання обчислювального процесу. У "МЭСМ" i "БЭСМ" iз цiєю метою використовувалися арифметичнi пристрої паралельної дiї. У "М20", "М40", "М50" додалася можливiсть роботи зовнiшнiх пристроїв паралельно з процесором. У "БЭСМ-6" з'явився конвеєрний (або "водопровiдний", як назвав його Лебедєв) спосiб виконання обчислень. У наступних комп'ютерах використовувалася багатопроцесорнiсть та iншi вдосконалення. Всi машини, розробленi пiд керiвництвом С.О.Лебедєва, випускалися промисловiстю СРСР великими серiями.

"Вмiти дати напрямок - ознака генiальностi", - цю фразу Ф. Нiцше цiлком можна вiднести до С.О. Лебедєва.

Новаторська творча дiяльнiсть ученого сприяла створенню потужної комп'ютерної промисловостi, а керований ним Iнститут точної механiки та обчислювальної технiки АН СРСР став провiдним у СРСР. У 50-70-тi роки за рiвнем своїх досягнень вiн не поступався вiдомiй американськiй фiрмi "IBM".

Характеризуючи науковi здобутки С.О.Лебедєва, президент НАН України академiк Б.Є.Патон пiдкреслив: "Ми завжди будемо пишатися тим, що саме в Академiї наук України, у нашому рiдному Києвi, розкрився таланта С.О.Лебедєва як видатного вченого в галузi обчислювальної технiки i математики, а також найбiльших автоматизованих систем. Вiн започаткував створення в Києвi вiдомої школи в галузi iнформатики. Його естафету пiдхопив В.М.Глушков. I тепер у нас плiдно працює Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова - одна з найбiльших у свiтi установ цього профiлю.

Чудовою рисою С.О.Лебедєва була його турбота про молодь, довiра до неї. Молодим вiн доручав розв'язання найскладнiших задач. Цьому сприяв неабиякий педагогiчний талант Сергiя Олексiйовича. Багато його учнiв стали видатними вченими i розвивають свої науковi школи.

Усе життя С.О.Лебедєва - це героїчний приклад служiння науцi, своєму народовi. Вiн завжди прагнув поєднувати найвищу науку з практикою, з iнженерними завданнями.

Вiн жив i працював у перiод бурхливого розвитку електронiки, обчислювальної технiки, ракетобудування, освоєння космосу та атомної енергiї. Будучи патрiотом своєї країни, Сергiй Олексiйович брав участь у найбiльших проектах I.В.Курчатова, С.П.Корольова, М.В.Келдиша, якi забезпечили створення надiйного щита Батькiвщини. В усiх цих роботах особлива роль належала електронним обчислювальним машинам, створеним С.О.Лебедєвим.

Його видатнi працi назавжди ввiйдуть до скарбницi свiтової науки i технiки, а його iм'я стоятиме поряд з iменами цих великих учених".

Виняткова скромнiсть С.О.Лебедєва, секретнiсть значної частини його робiт призвели до того, що в захiдних країнах про генiального вченого мало що вiдомо: до кiнця 90-х рокiв ХХ ст. змiстовних публiкацiй там практично не було. У книзi американського iсторика Джона Лi "Комп'ютернi пiонери" (1995), де вмiщено понад 200 бiографiй учених, iменi С.О.Лебедєва не знайти.

Лише у 95-ту рiчницю вiд дня народження С.О.Лебедєва його заслуги визнали i за кордоном. Як пiонер обчислювальної технiки вiн був вiдзначений медаллю Мiжнародного комп'ютерного товариства з написом: "Сергiй Олексiйович Лебедєв. 1902-1974. Розробник i конструктор першого комп'ютера в Радянському Союзi. Засновник радянського комп'ютеробудування".