English      Русский

До 80-рiччя академiка НАН України М.В.Новiкова

В березнi 1977 р. М.В.Новiкова обрано директором Iнституту надтвердих матерiалiв (IНМ) АН УРСР. В наступнi 35 рокiв вiн 6 разiв переобирався на цю посаду i працює директором до цього часу (2012 р.). У 1985 р. М.В.Новiков був обраний академiком АН УРСР.

В IНМ iм. В.М.Бакуля М.В.Новiков спрямовано розгорнув фундаментальнi дослiдження iз синтезу надтвердих матерiалiв (НТМ) на основi фiзико-хiмiї, термодинамiки, механiки твердого тiла. Ним розвиненi теоретичнi основи синтезу надтвердих матерiалiв при екстремально високих тисках i температурах та комп'ютерне моделювання параметрiв синтезу, що забезпечує пiдвищення продуктивностi та довговiчностi технологiчних апаратiв високого тиску. Безпосередньо з його творчою участю створенi новi марки високомiцних термостiйких, напiвпровiдних та надпровiдних алмазiв, зносостiйких та надтвердих алмазних та з кубiчного нiтриду бору полiкристалiв i композитiв, одержано неiснуючий в природi надтвердий матерiал, другий за твердiстю пiсля алмазу, кубiчний карбонiтрид бору (2002 рiк).

М.В.Новiкову належать заслуги у створеннi нових напрямкiв розвитку сучасного матерiалознавства - синтезу крупних високомiцних кристалiв алмазу рiзного кольору, одержання алмазних i алмазоподiбних плiвок та покриттiв з особливими властивостями, високотемпературної структурованої керамiки i певних смарт-матерiалш, комп'ютерного матерiалознавства в галузi екстремально високих параметрiв дiючого середовища - надвисоких тискiв i температури.

Вперше в свiтовiй науцi теоретично об_рунтованi i розробленi методи оцiнки мiцностi i трiщиностiйкостi монокристалiв НТМ з урахуванням їхньої кристалографiї i дефектностi, отриманi кiлькiснi довiдниковi характеристики опору руйнуванню, зносостiйкостi, теплопровiдностi та iншi фiзико-механiчнi характеристики у широкому температурному дiапазонi. Особливу увагу в останнi роки М.В.Новiков придiляє перспективним напрямам сучасного матерiалознавства - наноструктурам i нанотехнологiям, фу-леренам, графенам, смарт i структурованим матерiалам, об_рунтуванню використання напiвпровiдникових та надпровiдних алмазних монокристалiв та функцiонально ефективних алмазних i алмазоподiбних плiвок i покриттiв в електроннiй i аерокосмiчнiй технiцi, застосуванню технологiй найефективного алмазного мiкроточiння, що вiдкриває важливий напрямок наномеханообробки. Пiд керiвництвом М.В.Новiкова створено високоефективнi процеси прецизiйної складнопрофiльної обробки металевих, керамiчних та iнших неметалевих матерiалiв для сучасної технiки i приладобудування, оптики та електронiки нового поколiння.

За 35 рокiв його роботи в iнститутi пiдготовлено 54 докторських i 304 кандидатських дисертацiй, з яких 15 докторiв i 39 кандидатiв наук є безпосередньо його учнями. Пiдготовка i захист дисертацiйних робiт стали потужним стимулом росту рiвня i результативностi наукових дослiджень. Творча атмосфера, яка склалася в колективi iнституту сприяла створенню широко визнаної зараз наукової школи Бакуля-Новiкова, яка включає значне коло знаних науковцiв в галузi матерiалознавства та високих технологiй обробки матерiалiв.

Науковi здобутки М.В.Новiкова та широке застосування їх результатiв в рiзних галузях виробництва вiдзначенi Державними премiями в галузi науки i технiки УРСР, СРСР, України, премiями НАН України iм. Є.О.Патона та iм. I.М.Францевича.

В 1979 р. вiн очолив видання науково-теоретичного журналу АН СРСР i АН УРСР "Сверхтвердые материалы", який з 1983 р. перевидається англiйською мовою пiд назвою "Journal Superhard Materials" видавництвом "Allerton Press Inc." Шпрiнгер у Нью-Йорку, СIЛА. У 2007 р. вiдкрито розповсюдження журналу через SpringerLink - одну з найбiльших свiтових баз наукової iнформацiї. Починаючи з 2008 р., за оцiнкою авторитетної експертної комiсiї журнал внесений до бази даних наукового цитування Web of Science компанiї Thomson Reuters, а в 2010 р. отримав iмпакт-фактор 0,547, що становить шосте мiсце серед 17 академiчних журналiв, що мають зараз визнаний iмпакт-фактор, одне з перших вiтчизняних - за матерiалознавчим напрямком.

Вiн був одним iз основних доповiдачiв i представляв вiтчизняну науку на конференцiях в рiзних країнах свiту (США, Японiї, Нiмеччини, Iспанiї, Iталiї, ЮАР, Францiї та iн.).

З 2008 року по цей час представляє Україну у Європейському парламентi пiдприємцiв в Брюсселi.

За значний особистий внесок i бездоганне служiння розвитку науки та промисловостi України, соцiально-економiчну та культурно-освiтню дiяльнiсть, утвердження мiжнародного авторитету країни Микола Васильович Новiков вiдмiчений вищими нагородами України - орденом "Князя Ярослава Мудрого" V ст. (2002), вiн повний кавалер орденiв "За заслуги" (1, 2, 3 ступенiв 2011, 2007, 1998 рр.). Одержав золотий орден I ступеня Болгарiї "Кирило i Мефодiй" (1985), Мiжнародного фонду ЮНЕСКО "Святого Миколи Чудотворця" I ступеня "За примноження добра на землi" (1998). Вiн також нагороджений орденами, медалями i вiдзнаками СРСР та ряду зарубiжних країн. Вiдзначений срiбною медаллю i дипломом "За видатнi досягнення XX сторiччя" (1995, Кембридж, Англiя), медаллю Американської бiографiчної Асоцiацiї "За свободу" (2010), нагороджений пам'ятною медаллю "Лiдери XXI столiття" (2000, Кембридж, Англiя), та Кембриджським дипломом за досягнення в освiтнiй дiяльностi (2011), золотою нагородою "За досягнення життя" вiд Американського бiографiчного iнституту (Релейх, США), Дипломом i премiєю "Одiссей" Мiжнародної академiї КОНТЕНАНТ за видатнi досягнення в галузi високих технологiй (2000, Росiя, Францiя), пам'ятними медалями Сократа, Платона, В.М.Глушкова, В.I.Моссаковського, багатьма державними медалями та нагородними знаками України та м.Києва.

Пiд керiвництвом М.В.Новiкова Iнститут надтвердих матерiалiв iм. В. М. Бакуля НАН України став одним з визнаних авторитетних в свiтi наукових центрiв технологiчного перевершення в галузi надвисоких тискiв i температур, синтезу нових надтвердих та структурованих матерiалiв, iнструментiв з них, конструкцiйних виробiв для нової технiки в рiзних галузях iндустрiї, нової медичної технiки.




7 квiтня 2017 р. напередоднi свого 85-рiччя раптово помер видатний український вчений Микола Васильович Новiков (1932-2017), почесний директор Iнституту надтвердих матерiалiв iменi В.М.Бакуля НАНУ, генеральний директор концерну АЛКОН, заслужений дiяч науки i технiки України, доктор технiчних наук, професор, академiк НАН України.

Народився 10 квiтня 1932 р. в м.Києвi. У 1949 р. закiнчив зi срiбною медаллю школу, в 1954 р. Київський полiтехнiчний iнститут, отримавши диплом iнженера з вiдзнакою.

У 1958 р. успiшно захистив кандидатську, в 1975 р. докторську дисертацiї.

Уже в 90-тi роки М.В.Новiков стає вiдомим у свiтi українським вченим, який плiдно працює в галузi матерiалознавства, пiонером створення i застосування надтвердих матерiалiв як основи нової технiки i високих технологiй ХХI-го столiття. Отриманi високi нагороди, численнi учнi доповнили створену М.В.Новiковим повноцiнну наукову школу.

Поряд з напруженою науковою роботою М.В.Новiков був членом Клубу iменi М.М.Амосова з перших днiв його створення, одним з лiдерiв Клубу, iнiцiатором створення Лiтературного збiрника творчих робiт членiв Клубу, активним учасником проведених в Клубi дискусiй.

Учасники Клубу iменi М.М.Амосова глибоко переживають втрату дорогого Миколи Васильовича - вченого свiтового рiвня, доброї i сердечної Людини i висловлюють спiвчуття родинi Миколи Васильовича, його дорогiй супутницi життя Євгенiї Петрiвнi.


Клуб iм. Амосова при Будинку вчених НАНУ. 8.04.2017.