Пiонери комп'ютерної технiки Чарльз Беббiдж i Ада Лавлейс

...А паралельно з справжнiми вiйнами в рiзних точках планети йде небачена за своїм обсягом руйнiвна iнформацiйна вiйна, яка промиває нашi мiзки i душi i пов'язана з особливою сферою людського iнтелекту - розвитком i найвищими досягненнями комп'ютерної науки i технiки. У неї своя iсторiя, яка пiдносить дивовижнi знахiдки i вiдкриття.

Ви коли-небудь чули про Аду Лавлейс? Нi. Я теж, але сидячи одного разу в аеропорту Мюнхена i коротаючи час, стала переглядати тижневик "Week", де i натрапила на цiкаву статтю про пiонерiв перших обчислювальних машин. Iм'я "Байрон" зачепило мою увагу. Дiлюся своїм маленьким вiдкриттям. (Галина Стрижак-Свiтцер)


Ада Августа Лавлейс

Августа Байрон, сьогоднi вiдома як Ада Лавлейс, була єдиною законно народженою дочкою англiйського поета i збурювача основ пристойностi у вiкторiанськiй Англiї (його звинувачували в розпустi). Народилася в 1815. Батько назавжди покинув Англiю, коли їй був лише рiк. Її мати Аннабелла Байрон була пристрасно захоплена математикою, за що її прозвали "королевою паралелограмiв". Цю свою пристрасть вона передала маленькiй Адi, найнявши для її домашньої освiти вiдомих англiйських вчителiв, якi стали викладати їй алгебру, тригонометрiю i астрономiю, дуже радикальнi предмети для цього вiку i часу, коли присутнiсть жiнок не схвалювалася в наукових iнститутах, таких, як, наприклад, Королiвське наукове товариство, i вони розглядалися як нездатнi до наукових занять. Призначення жiнок вищого свiту лежало зовсiм в iншiй областi - областi задоволень i насолод.

У характерi дiвчини поєднувалися романтичнi уявлення про свiт i одночасно вiра в силу знань. Вона писала з тiєю ж пристрастю про математичнi обчислення, з якою її батько писав про тонкощi, пристрасностi i таїнства любовi, за що i був вигнаний з респектабельного англiйського товариства. В вiцi 19 рокiв Ада вийшла замiж за графа Лавлейс i отримала титул графинi, стала матiр'ю трьох дiтей. До життєвої кризи вона пiдiйшла в 25 рокiв, коли перед нею вiдкрилася дилема: обертатися в свiтi i в рамках суспiльства, що не дозволяє багато "вольностей" жiнцi, або елегантно вийти за його межi i дозволити собi бути самою собою. Зрештою вона була дочкою свого батька i матерi. Вона знайшла свiй шлях i стала першим програмiстом в сучасному поняттi цього слова.

Людину, яка реалiзувала її науковi амбiцiї, звали Чарльз Беббiдж (1791-1871), блискучий дослiдник, винахiдник, професор Кембриджського унiверситету. Вже два десятилiття вiн працював над проектом аналiтичної обчислювальної машини, прообразом сучасного комп'ютера, яка включала в собi п'ять пристроїв: арифметичну пам'ять, управлiння, введення i виведення i була спроектована на основi 50000 зубчастих колiс. Машина не була завершена через вiдсутнiсть грошей в урядi.

Ада вперше познайомилася з Беббiджем на одному зi свiтських прийомiв, коли їй було 17 рокiв, вiк, коли в Англiї панночок зi знатних родин представляють королiвському двору. Їхнє листування i спiвпраця тривали до самої її смертi в 1852. В одному з листiв Ада писала йому: "Якщо коли-небудь ви вирiшите використовувати мене, моя голова до ваших послуг".

Її головi Беббiдж знайшов застосування, речовий доказ якого зберiгся в одному iсторичному документi. У 1842 роцi Чарльз Беббiдж був запрошений в Туринський унiверситет зробити лекцiю про свою аналiтичну машину. Луїджi Менабреа, юний iталiйський iнженер i майбутнiй прем'єр-мiнiстр Iталiї, записав лекцiю французькою, яка згодом була опублiкована в Громадськiй бiблiотецi Женеви. Беббiдж попросив графиню Лавлейс перевести записи на англiйську та супроводити текст коментарями.

Свiй оригiнальний коментар, який вона робила на протязi року, доклала до перекладу, i вiн виявився набагато ширше i глибше самого винаходу англiйського вченого, включаючи комплекс розробок програмного забезпечення для його обчислювальної машини. Спекуляцiї з приводу того, чи була Лавлейс одноосiбним автором або удосконалила його шлях роздумiв, зайвi, оскiльки її внесок у вiдкриття нових можливостей пiзнання i мислення не в написаннi програми, а в передбаченнi класифiкацiї послуг, якi могла б здiйснювати така обчислювальна машина.

Вона писала: "Багато хто уявляє собi завдання обчислювальної машини, якi полягають лише в тому, щоб швидше давати арифметичний результат, нiж алгебраїчний та аналiтичний. Це помилка. Машина може класифiкувати i комбiнувати числовi величини, як начебто вони були б лiтерами або символами". Ада описала алгоритм обчислення чисел Бернуллi на аналiтичнiй машинi. Було визнано, що це перша програма, спецiально реалiзована для вiдтворення на комп'ютерi. Ось з цiєї причини Ада Лавлейс вважається першим програмiстом, незважаючи на те, що машина Беббiджа так i не була сконструйована за життя Ади. Ця дiяльнiсть пiдходила для аристократки i iнтелектуалки, яка їздила верхи, грала на арфi, писала вiршi i передбачала майбутнє обчислювальних машин. Беббiдж називав її "ледi-фея".

Вона заглянула на столiття вперед, коли писала, що можливостi обчислювальних машин в майбутньому будуть поширюватися на такi функцiї, як: логiчнi висновки та мiркування, органiзацiя фундаментальних дослiджень у галузi науки, мистецтва, музики будь-якої складностi i масштабу, аж до того, що машина замiнить людину в рiзних iнформацiйних процесах, пов'язаних з управлiнням, контролем i управлiнням.

Уявити таку машину в серединi 19 столiття - незбагненно при тому розвитку технiки. Її коментарi втiлилися в реальнiсть в 21 столiттi у виглядi ПК, Iнтернету, iTunes, гiпертекстiв, Pixar.

Iдея Беббiджа i розвиток їх в нотатках Ади настiльки випередили час, що вони загубилися для iсторiї.

У 1975 роцi мiнiстерство оборони США прийняло рiшення про початок розробки унiверсальної мови програмування, яка в 1980 роцi була названа на честь Ади Байрон "Ада".


Для довiдки

Аналiтична машина Беббiджа не була закiнчена за його життя, але в 1991 роцi була побудована модель с використанням тих самих матерiалiв, якi англiйський винахiдник мiг знайти в той час. Модель працювала i це означає, що комп'ютер мiг бути побудований в 40-х роках 19 столiття.

Переклад статтi з щотижневика "Week" Галини Стрижак-Свiтцер