BESM-6. Фото. Розмiр 26 кб
БЕСМ-6 - шедевр творчостi колективу Iнституту точної механiки i обчислювальної технiки (IТМ i ОТ) АН СРСР, перша супер-ЕОМ другого поколiння.

Пiсля завершення робiт по ламповим машинам "БЭСМ-2" та ЕОМ "М-20" почалося проектування напiвпровiдникової "БЭСМ-6" - шедевра творчостi колективу IТМ i ОТ АН СРСР, першої супер-ЕОМ другого поколiння. С.О.Лебедєву - головному конструктору "БЭСМ-6" - активно допомагали його учнi, що стали заступниками i виросли до цього часу у вiдомих молодих учених, - В.А.Мельников i Л.Н.Корольов.

Було старанно вивчено i проаналiзовано свiтовий досвiд проектування ЕОМ надвисокої продуктивностi. Усе, що вiдповiдало задачам, поставленим пiд час розробки машини, було взято на озброєння. З iнiцiативи i при активнiй участi Лебедєва було проведено математичне моделювання майбутньої машини. Виходячи з накресленого для неї комплексу задач визначений склад пристроїв, їхнi внутрiшнi зв'язки, система команд, старанно вiдпрацьованi напiвпровiдниковi елементи.

В результатi з'явилася оригiнальна i зручна для програмування система команд, проста внутрiшня структурна органiзацiя "БЭСМ-6", надiйна система елементiв i конструкцiя, що спрощує технiчне обслуговування. Такий пiдхiд до розв'язання складних технiчних задач не загубив свого значення i зараз. Його можна сформулювати як принцип обгрунтованостi прийнятих рiшень, якому С.О.Лебедєв слiдував усе життя.

"БЭСМ-6" стала першою вiтчизняною обчислювальною машиною, що була прийнята Державною комiсiєю з повним математичним забезпеченням. У його створеннi брали участь багато провiдних спецiалiстiв країни. Лебедєв одним iз перших зрозумiв величезне значення спiльної роботи математикiв та iнженерiв у створеннi обчислювальних систем. Значення цього стає очевидним, коли розробка ефективної обчислювальної технiки переростає з проблеми iнженерно-технологiчної в проблему математичну, що можна вирiшити тiльки спiльними зусиллями iнженерiв та математикiв.

Нарештi - i це теж важливо, - усi схеми "БЭСМ-6" з iнiцiативи С.О.Лебедєва були записанi формулами булевої алгебри. Це вiдкрило широкi можливостi для автоматизацiї проектування та пiдготовки монтажної i виробничої документацiї. Вона видавалася на завод у виглядi таблиць, отриманих на "БЭСМ-2", де здiйснювалося i моделювання структурних схем. Надалi система проектування була iстотно удосконалена, завдяки роботам Г.Г.Рябова (система "Пульс").

Основнi принциповi особливостi "БЭСМ-6": магiстральний, або, як у 1964 р. назвав його С.О.Лебедєв, водопровiдний принцип органiзацiї керування; iз його допомогою потоки команд i операндiв опрацьовуються паралельно (до восьми машинних команд на рiзноманiтних стадiях); використання асоцiативної пам'ятi на надшвидких регiстрах, що скоротило кiлькiсть звернень до феритної пам'ятi, дозволило здiйснити локальну оптимiзацiю обчислень у динамiку розрахунку; розшарування оперативної пам'ятi на автономнi модулi, що дало можливiсть одночасно звертатися до блокiв пам'ятi по кiлькох напрямках; багатопрограмний режим роботи для одночасного розв'язання кiлькох задач iз заданими прiоритетами; апаратний механiзм перетворення математичної адреси у фiзичну, що дало можливiсть динамiчно розподiляти оперативну пам'ять у процесi обчислень засобами операцiйної системи; принцип поаркушної органiзацiї пам'ятi i розробленi на його основi механiзми захисту по числах та командах; розвинена система переривання, необхiдний для автоматичного переходу з розв'язання однiєї задачi на другу, звернення до зовнiшнiх пристроїв, контролю їхньої роботи.

У електронних схемах "БЭСМ-6" використано 60 тис. транзисторiв i 180 тис. напiвпровiдникiв-дiодiв. Елементна база "БЭСМ-6" в тi часи була цiлком новою, у нiй були закладенi основи схемотехнiки ЕОМ третього та четвертого поколiнь. Принцип подiлу складної машинної логiки, побудованої на дiодних блоках, вiд однотипної пiдсилювальної частини на транзисторах забезпечили простоту виготовлення i надiйнiсть роботи. Середня швидкодiя машини досягла 1 млн. операцiй за секунду.

Макет "БЭСМ-6" було запущенл у дослiдну експлуатацiю в 1965 р., а вже в серединi 1967 р. перший зразок машини був пред'явлений на iспити. Тодi ж були виготовленi три серiйних зразки. Завдяки спiльнiй роботi з заводом-виробником фактично не треба було часу на доведення машини i пiдготовку її до серiйного виробництва.

Державна комiсiя пiд головуванням М.В.Келдиша, у той час президента Академiї наук СРСР, що приймала "БЭСМ-6", дала машинi високу оцiнку.

На основi "БЭСМ-6" були створенi центри колективного користування, системи керування в реальному масштабi часу, координацiйно-обчислювальнi системи телеобробки i т.iн. Вона використовувалася для моделювання складних фiзичних процесiв та процесiв керування, а також у системах проектування для розробки математичного забезпечення нових ЕОМ. Прийнятi при її створеннi принциповi технiчнi рiшення забезпечили їй завидне довголiття: "БЭСМ-6" випускалася промисловiстю 17 рокiв! Машини знайшла заслужену любов користувачiв i в 70-х роках складали основу парку високопродуктивних ЕОМ.

Пiд час радянсько-американського космiчного польоту "Союз-Аполлон" керування здiйснювалося новим обчислювальним комплексом, до складу якого входили "БЭСМ-6" та iншi потужнi обчислювальнi машини вiтчизняного виробництва, розробленi учнями С.О.Лебедєва. Якщо ранiше сеанс опрацювання телеметричної iнформацiї тривав бiля пiвгодини, то на новому комплексi це робилося за одну хвилину, вся iнформацiя опрацьовувалася майже на пiвгодини ранiше, нiж у колег в США.

Це був справжнiй трiумф С.О.Лебедєва, його учнiв, його школи, що створили першокласну ЕОМ, спроможну суперничати з кращими комп'ютерами свiту!

Основнi учасники розробки "БЭСМ-6" (С.О.Лебедєв, В.А.Мельников, Л.Н.Корольов, Л.А.Зак, В.Н.Лаут, А.А.Соколов, В.И.Смирнов, А.Н.Томiлiн, М.В.Тяпкiн) одержали Державну премiю.