Пуск ракети-носiя Енергiя. Фото. Розмiр 21 кб
Пуск ракети-носiя "Енергiя",
1987 рiк
У 80-i роки ХХ столiття в науково-виробничому об'єднаннi "Хартрон" була виконана одна iз самих масштабних розробок - система керування надважкої ракети-носiя "Енергiя", а на виробничому об'єднаннi "Київський радiозавод" було створено могутню виробничу базу та виготовленi експериментальнi i штатнi комплекти цiєї апаратури. Самовiддана праця фахiвцiв двох пiдприємств та висока надiйнiсть системи керування забезпечили успiшний запуск ракети-носiя "Енергiя" з космiчним кораблем "Скiф" (15.05.1987 р.) i з космiчним кораблем "Буран" (15.07.1988 р.).

"...Однiєю з трьох органiзацiй у колишньому СРСР i єдиною в Українi, якi створювали системи керування для ракет i космiчних апаратiв, включаючи бортовi ЕОМ, було харкiвське науково-виробниче об'єднання "Хартрон" (ранiше - "Електроприлад").
Понад 40 рокiв воно є провiдним розробником систем керування бортових i наземних обчислювальних комплексiв, складного електронного устаткування для рiзноманiтних типiв ракет i космiчних апаратiв. За цi роки створенi системи керування мiжконтинентальних балiстичних ракет СС-7, СС-8, СС-9, СС-15, СС-18, СС-19, найпотужнiшої у свiтi ракети-носiя "Енергiя", ракети-носiя "Циклон", орбiтальних модулiв "Квант", "Квант-2", "Кристал", "Природа", "Спектр", понад 150 супутникiв серiї "Космос" та iнших об'єктiв.
Першим керiвником створеного в 1962 р. комплексу з розробки бортової апаратури був А.Н.Шестопал. Протягом 1966-1992 рокiв цей пiдроздiл очолював А.I.Кривоносов.
Уже в 1968 р. було випробувано перший експериментальний зразок бортової ЕОМ на гiбридних модулях. Через шiсть мiсяцiв з'явилася її триканальна модифiкацiя на монолiтних iнтегральних схемах. У 1971 р. - уперше в СРСР - здiйснено запуск нової ракети 15А14 iз системою керування, яка включає бортову ЕОМ.
Вдало обраний i успiшно реалiзований комплекс обчислювальних характеристик (розряднiсть - 16, обсяг ОЗП - 512-1024 слiв, обсяг ПЗП - 16 К слiв, швидкодiя - 100 тис.оп./сек), надiйна елементна база забезпечили цiй бортовiй ЕОМ унiкальне довголiття - майже 25 рокiв, а її дещо модернiзований варiант експлуатується на бойовому чергуваннi i сьогоднi.
У 1979 р. було прийнято на озброєння ракети 15А18 i 15А35 з унiфiкованим бортовим обчислювальним комплексом. Для систем керування цих "супервиробiв" уперше в СРСР розробили нову технологiю вiдпрацьовування програмно-математичного забезпечення з так званим "електронним пуском". На спецiальному комплексi, що включав ЕОМ "БЭСМ-6" i виготовленi блоки системи керування ракетою, моделювали полiт i реакцiю системи керування на вплив основних збурюючих чинникiв. Ця технологiя забезпечила також ефективний i повний контроль полiтних завдань. Колектив розробникiв "електронного пуску" (Я.Є.Айзенберг, Б.М.Конорєв, С.С.Корума, I.В.Вельбицький та iншi) одержав Державну премiю УРСР.
У наступнi роки пiд керiвництвом А.I.Кривоносова було створено ще чотири поколiння бортових ЕОМ, якi мали однi з найкращих в СРСР обчислювальнi та експлуатацiйнi характеристики й ефективну технологiю розробки програмного забезпечення, що не поступалася закордонним аналогам.
На широко вiдомих ракетних комплексах СС19 ("Сатана") використовуються бортовi ЕОМ, розробленi та виготовленi в Українi..."
Гудименко Анатолiй Iванович - з 1967 по 1988 р. керiвник конструкторського бюро виробничого об'єднання "Київський радiозавод" Ракета-носiй Зенiт, 1989 рiк