Лебедєв С.О. Фото. Розмiр 8 кб
Сергiй Олексiйович Лебедєв,
1951 рiк
Академiк Сергiй Олексiйович Лебедєв (1902-1974). Директор Iнституту електротехнiки АН УРСР у 1948 -1951 рр. Основоположник вiтчизняного комп'ютеробудування, творець першої в континентальнiй Європi електронної обчислювальної машини з програмою, яка зберiгається в пам'ятi,- Малої електронної лiчильної машини "МЭСМ", директор Iнституту точної механiки й обчислювальної технiки АН СРСР у 1952-1974 рр. Герой соцiалiстичної працi, лауреат Ленiнської премiї СРСР, нагороджений трьома орденами Ленiна, орденом Жовтневої революцiї, орденом Трудового червоного прапора. Створив наукову школу в галузi супер ЕОМ (суперкомп'ютерiв) та спецiалiзованих обчислювальних машин (спецiалiзованих комп'ютерiв). Пiд його керiвництвом були створенi 15 типiв комп'ютерiв, починаючи з лампових та закiнчуючи сучасними суперкомп'ютерами на iнтегральних схемах.

В рiк дев'яностоп'ятирiччя з дня народження С.О.Лебедєва прийшло визнання заслуг ученого iз-за кордону. Як пiонер обчислювальної технiки вiн був вiдзначений медаллю Мiжнародного комп'ютерного товариства (IEEE* Computer Society), на якiй написано:
"Сергiй Олексiйович Лебедєв 1902-1974. Розробник i конструктор першого комп'ютера в Радянському Союзi. Нагороджений 1996"
( Sergey A. Lebedev "For the first computer in the Soviet Union" Awarded 1996).

* IEEE - Institute of Electrical and Electronics Engineers

Сергiй Олексiйович Лебедєв народився 2 листопада 1902 р. в Нижньому Новгородi в сiм'ї вчителiв.

Отримавши у квiтнi 1928 р. диплом iнженера-електрика, С.О.Лебедєв став викладачем Вищого технiчного училища iм. Баумана i одночасно молодшим науковим спiвробiтником Всесоюзного електротехнiчного iнституту. Незабаром вiн очолив групу, а згодом i лабораторiю електричних мереж.

В 1939 р. С.О.Лебедєв захистив докторську дисертацiю, не маючи ступеню кандидата наук. В її основу була покладена розроблена ним теорiя штучної стiйкостi енергосистем.

Майже кожна робота вченого в галузi енергетики потребувала створення обчислювальних засобiв для виконання розрахункiв в процесi її проведення або для включення їх до складу розроблюваних пристроїв.

В 1945 р. Лебедєв створив першу в країнi електронну аналогову обчислювальну машину для розв'язання систем звичайних диференцiйних рiвнянь, якi часто зустрiчаються в задачах, пов'язаних з енергетикою.

Двiйкова система також не лишилась поза полем зору вченого. Його дружина, Алiса Григорiвна, згадує, як в першi мiсяцi вiйни вечорами, коли Москва поглиналася в пiтьму, чоловiк ходив в ванну кiмнату i там при свiтлi газової горiлки писав незрозумiлi їй одиницi та нулi.

В.В.Бардiж, заступник Лебедєва по лабораторiї, в якiй створювалася "БЭСМ", стверджує, що якби не вiйна, то роботу над створенням обчислювальної машини з використанням двiйкової системи розрахунку вчений почав би ранiше (про це говорив сам Сергiй Олексiйович).

Те, що зацiкавленiсть цифровими засобами обчислення з'явилася у вченого до вiйни, пiдтверджує i професор А.В.Нетушил.

"Результатом моїх дослiджень,- згадує Нетушил, - стала кандидатська дисертацiя на тему "Аналiз тригерних елементiв швидкодiючих лiчильникiв iмпульсiв". Як вiдомо, електроннi тригери стали пiзнiше основними елементами цифрової обчислювальної технiки. На початку цiєї роботи в 1939 р. i до її захисту С.О.Лебедєв з увагою та схваленням ставився до моїх дослiджень. Вiн погодився бути опонентом по дисертацiї, захист якої вiдбувся наприкiнцi 1945 р. В той час ще нiхто не пiдозрював, що Лебедєв починає виношувати iдеї створення цифрових ЕОМ, якi зробили його iм'я безсмертним."

В 1945 р. С.О.Лебедєв був обраний академiком Академiї наук України i переїхав до Києва. Вiн став директором Iнституту енергетики. Через рiк на базi цього iнституту були створенi два - електротехнiки та теплоенергетики. С.О.Лебедєв був призначений директором Iнституту електротехнiки.