Сергеєв В.Г. Фото. Розмiр 22 кб

Сергєєв Володимир Григорович,
80-ти рiччя. 1994 рiк.
Сергєєв Володимир Григорович - керiвник науково-виробничого об'єднання "Хартрон" та Головний конструктор ракетних комплексiв з 1960 по 1986 рiк.


У 2004-му роцi Володимиру Григоровичу Сергєєву виповнилося 90 рокiв. У днi ювiлею кореспондент "Урядового кур'єра" зустрiвся з Володимиром Григоровичем:
Володимир Фоменко. "Дивiденди вiд Сергєєва"   ›››

..."Володимир Григорович Сергєєв - двiчi Герой Соцiалiстичної Працi, нагороджений п'ятьма орденами Ленiна, орденами Жовтневої революцiї, Трудового червоного прапора, Червоної зiрки, Вiтчизняної вiйни I ступеня, трьома орденами Вiтчизняної вiйни II ступеня, Лауреат Ленiнської премiї, Державної премiї СРСР, Державної премiї УРСР, премiї М.К.Янгеля.
"Це надзвичайна людина, - написав про нього головний iнженер виробничого об'єднання "Київський радiозавод" Борис Омелянович Василенко, який усi цi роки спiвробiтничав з ним. - Усього себе вiн вiддав створенню систем керування ракет i космiчних комплексiв. Мiж собою ми називали його, люблячи, - В.Г. або "дiд". Якщо давати характеристику одним словом, то це - сильна, цiлiсна натура. Не для усiх вiн був зручною людиною. По принципових питаннях, на компромiси вiн не йшов.
"Я покликаний робити зброю, а вона повинна бути надiйною" - так визначав вiн мету своєї роботи, оцiнюючи її по кiнцевому результату - надiйностi експлуатацiї ракетних комплексiв у вiйськах. Тому вiн завжди розглядав принциповi питання в ув'язуванню з тими пiдприємствами, що покликанi були працювати по його документацiї. Для нього в порядку речей був розгляд будь-яких питань, що ставилися виконавцями в перiоди освоєння нового виробу. Володимир Григорович пiдтримав створення i брав особисту участь у розробцi спецiальних заходiв щодо постановки того чи iншого виробу на серiйне виробництво. Дiапазон таких питань був широким i вiдносився до будь-яких проблем, пов'язаних з виробництвом i експлуатацiєю апаратури i систем: елементна база, схемнi рiшення i конструкцiя, освоєння нових технологiй, програмне забезпечення, пiдготовка кадрiв, експлуатацiя й iншi. Спочатку такi заходи iнодi включали кiлька сотень питань, але в мiру освоєння виробу кiлькiсть їх швидко скорочувалася. Таке наше партнерство сприяло в остаточному пiдсумку забезпеченню високої якостi апаратури, що випускається, установленню дiлових вiдносин мiж колективами органiзацiї-розроблювача i пiдприємства-виробника.
В.Г.Сергєєв любив приїжджати на наше пiдприємство. Вiн був депутатом Верховної Ради УРСР, академiком Нацiональної академiї наук України, тому часто бував у Києвi. Працюючи в галузi електронних систем керування, Володимир Григорович, тим не менше був закоханий у механiку i часто вiдвiдував наше механiчне виробництво. У будь-яку погоду вiн йшов у цех у пiджацi с двома зiрками Героя. Робiтники знали його, i вiн iз задоволенням вiв з ними розмову про виконання його замовлень. Якщо були питання по документацiї, вiн завжди говорив: "Напишiть i покладiть до кишенi". I завжди ми одержували швидку вiдповiдь по порушеному питанню.
Пригадується одна колегiя Мiнiстерства загального машинобудування. Вiв її мiнiстр С.О.Афанасьєв. Розглядалися складнi питання освоєння системи керування ракети 15А18. Було багато доробок, особливо по спецобчислювачу, спецiальному приладу стартової апаратури. Обстановка була ускладнена ще i тим, що цей прилад застосовувався в трьох ракетних комплексах, а ми були його єдиними виготовлювачами i затримувалися з випуском. На колегiю були викликанi i розроблювачi, i виробники. Ми сидiли з В.Г. поруч i обидва хвилювалися, тому що вже початок колегiї обiцяв грозу, i прiзвища нашi стояли в списку доповiдачiв про стан справ. Володимир Григорович вийшов на трибуну i звертаючись до мiнiстра почав розповiдати, що вiн недавно був у Києвi, знайомився з упровадженням нових технологiй у механiку (знав слабке мiсце мiнiстра!), висловив своє бачення по розвитку верстатiв з числовим програмним керуванням i ще торкнувся трохи таких же тем. I пiшов iз трибуни. Проходячи повз мiнiстра, вiн зупинився i сказав: "А доробки я, Сергiй Олександрович, робив i буду робити". Усi засмiялися, наступила розрядка. Через якийсь час вiдпрацьовування спецобчислювача було закiнчено, i прилади почали надходити на заводи, де збиралися ракети.
Не усi знають, що розробка системи керування для ракетного комплексу "Енергiя" спочатку була доручена iншому головному конструктору, був уже зроблений ескiзний проект, i пiдключення органiзацiї В.Г.Сергєєва вiдбулося пiзнiше, коли з'явилися ознаки, що може вiдбутися провал. Володимир Григорович брався за роботу у великому роздумi. Вiн, мабуть, розумiв або вiдчував, що це остання його велика робота. Але потiм справи пiшли швидко. Як тiльки з'явився кiстяк системи керування, В.Г. приїхав до нас, i було пiдписане рiшення про пiдключення виробничого об'єднання "Київський радiозавод" до виробництва апаратури.
Iшов Володимир Григорович з посади головного конструктора i керiвника науково-виробничого об'єднання "Хартрон" у розпал закiнчення вiдпрацьовування цiєї системи керування. Практично вся матерiальна частина, у тому числi i нашим пiдприємством, була зроблена; йшло шлiфування матзабезпечення на комплексних стендах, створених у розроблювача в стислий термiн. У серпнi 1986 року в Харковi вiдбулася нарада, розглядався хiд робiт з цiєї системи, установлювалися новi твердi термiни. Нарада закiнчилася, i ми почали виходити, але Володимир Григорович попросив мене i своїх спiвробiтникiв залишитися. Другу частину наради вiн вiдкрив сам. Сказав, що прийняв рiшення й iде з своєї посади. А вже в травнi наступного року стартувала перша "Енергiя". Шкода, що цей успiх Володимир Григорович зустрiчав на iншiй посадi."...
Сергєєв Володимир Григорович - керiвник науково-виробничого об'єднання "Хартрон" та Головний конструктор ракетних комплексiв з 1960 по 1986 рiк Айзенберг Якiв Єйнович - до середини 90-х рокiв генеральний директор та генеральний конструктор науково-виробничого об'єднання "Хартрон".