Мультипроцесорна обчислювальна система 50 k
Мультипроцессорна обчислювальна система 1801 3М1Г для обробки гiдроакустичних сигналiв на базi мiкропроцесорiв 585 серiї. Розробка НДI "Гiдроприлад", В.Ю.Лапiй, В.В.Крамской. Київ, 1984 р.

"...Восени 1974 р. вийшла урядова постанова про програму "Звезда", яка передбачала переоснащення всiх кораблiв ВМФ СРСР новими гiдроакустичними комплексами. Головною органiзацiєю iз здiйснення цiєї програми визначили НДI "Гiдроприлад" (директор - Юрiй Володимирович Бурау, головний iнженер - Володимир Iванович Крицин). Головним конструктором призначили О.М. Алещенка. Це була багатопланова робота. Для рiзних класiв надводних кораблiв - великих, середнiх, малих - необхiдно було розробити ряд сумiсних багатоканальних цифрових гiдроакустичних комплексiв з кiлькома десятками тисяч просторових i тимчасових вхiдних каналiв отримання iнформацiї. Попереднi оцiнки показали, що для них потрiбнi будуть обчислювальнi системи продуктивнiстю у кiлька сотень мiльйонiв операцiй на секунду, а обсяг прикладного програмного забезпечення становитиме близько мiльйона команд. Необхiднiсть великої номенклатури запам'ятовуючих пристроїв, рiзноманiтної периферiї (монiтори, iндикатори обстановок, самописцi, друкуючi пристрої), вимоги щодо високої надiйностi i т.п. iстотно ускладнювали розробку. Подiбнi проекти в СРСР i за рубежем на той час ще не виконувалися.
У 1978-1979 р. завдяки наполяганням О.М.Алещенко в НДI "Гiдроприлад" був органiзований вiддiл обчислювальної технiки пiд керiвництвом В.Ю.Лапiя. Незабаром вiддiл було перетворено у вiддiлення, а В.Ю.Лапiй став заступником головного конструктора з розробки програмно-технiчного комплексу. Було прийнято рiшення будувати "Звезду" як багатомашинний комплекс на базi восьми ЕОМ "Атака" Минсудпрома СРСР i сполученими з ними декiлькома спецiалiзованими процесорами реального часу, що стали основою цифрової просторово-тимчасової обробки (спектральної, кореляцiйної, когерентної) комплексу "Звезда".
Пiд керiвництвом О.М.Алещенка i В.Ю.Лапiя протягом трьох рокiв були створенi три потужнi обчислювальнi комплекси. Вперше в гiдроакустицi сформувався напрям спецiалiзованих паралельних багатоканальних обчислювальних комплексiв.
У 1984 р. роботи зi створення гiдролокатора завершили. Весь комплекс зайняв 200 приладових шаф. Для забезпечення функцiонування обчислювальної частини (40 шаф) пiдготували близько мiльйона команд. Вартiсть розробки становила 100 млн.карбованцiв*. У 1985 р. комплекс прийняли на озброєння i передали в серiйне виробництво. Його творцi одержали Державну премiю СРСР (Ю.В. Бурау, О.М. Алещенко та iн.)..."
*У 80-тi роки один карбованець за своєю покупною вартiстю був дещо вищий за один долар США.