Група провiдних розроблювачiв.  Фото. Розмiр 36 кб
Група провiдних розроблювачiв НВО "Електронмаш"
1980 рiк
Група провiдних розроблювачiв автоматизованих робочих мiсць в радiоелектронiцi - АРМ2-01, АРМ2-05.
Злiва та праворуч: Г.Ю.Вепринський, С.С.Забара, А.Д.Мильнер, Ю.М.Омельянчук, А.В.Богачев, В.Г.Сахарiн.

Згадує С.С.Забара: "...Iнститутський статус дозволив менi бiльш вiльно визначати напрямки творчих дослiджень. Я зацiкавився проблемою автоматизацiї проектування. За здоровим глуздом, я вiдразу ж вiдiтнув з розгляду високоiнтелектуальну сферу проектування, де важко було розраховувати на швидкий результат. Мене бiльше цiкавили рутиннi процеси iнженерної працi, автоматизацiя яких з однiєї сторони пiддавалася алгоритмiзацiї, а з iншої могла явно проявитися в пiдвищеннi продуктивностi i безпомилковостi проектних операцiй. Захоплювала також iдея iнформацiйно об'єднати процес проектування, виробництва i вихiдного контролю виробiв.
У багатьох цей напрямок викликав агресивний скептицизм, тому менi хотiлося знайти соратникiв не за примусом, а за переконанням. Такими моїми соратниками учнями-вчителями стали завiдувачi пiдроздiлами НДIП Г.Ю.Вепринський, А.Д.Мильнер, В.П.Сидоренко, О.Д.Руккас. Я говорю учнями, тому, що я їх переконав повiрити в iдею i зробив початкову постановку задач, а вчителями, тому що потiм вони менi пояснювали, якi непростi проблеми зустрiчаються при поглибленнi в цi задачi.
Так виникли системи: автоматизоване робоче мiсце для конструкторського проектування в радiоелектронiцi (в основному друкованi плати) АРМ2-01, основнi розроблювачi Г.Ю.Вепринський, М.А.Дрождин, Є.Ш.Райз; автоматизоване робоче мiсце для мiкропрограмного i схемного проектування АРМ2-05, основнi розроблювачi А.Д.Мильнер, А.В.Богачев, М.Б.Батьковский, В.В.Яковлев; система контролю цифрових i аналогових блокiв елементiв "КОДIАК", основнi розроблювачi В.П.Сидоренко, О.Д.Руккас, Є.Н.Чичирин, Н.С.Берштейн; система автоматизованого виготовлення i контролю провiдного монтажу, основнi виконавцi тi ж, що i по системi "КОДIАК".
Особливiстю всiх цих систем було те, що в них природно сполучалися автоматичнi й iнтерактивнi методи проектування. У них були максимально (у силу наших здiбностей) врахованi технологiчнi вимоги виробництва i результати проектування (iнформацiя на машинних носiях) безпосередньо використовувалися виконавчим устаткуванням у виробництвi.
Цi системи знайшли широке використання на заводi, а також тиражувалися для iнших пiдприємств. Без перебiльшення можна сказати, що вони радикально вплинули на весь складально-налагоджувальний цикл виробництва..."