В.М.Жолобов, П.Р.Попович Фото. Розмiр 27 кб
Льотчики-космонавти СРСР Вiталiй Михайлович Жолобов, Павло Романович Попович
80-тi роки ХХ столiття
Льотчики-космонавти СРСР В.М.Жолобов та П.Р.Попович з А.М.Войтенко, А.П.Завалiшиним, головним iнженером ВО "Київський радiозавод" Б.О.Василенко пiд час вiдкриття Музею iсторiї космонавтики у м.Києвi.

"...У 1971 р. в СРСР вперше була випробувана ракета, створена на Пiвденному машинобудiвному заводi (ПМЗ) з використанням бортової ЕОМ, розробленої у НВО "Хартрон". Успiшний запуск поклав край недовiрi до цифрової обчислювальної технiки. Стало ясно, що потрiбен серiйний випуск бортових ЕОМ. Для цiєї справи було залучено Київський радiозавод.
Освоєння ракетної технiки з'явилося у тематицi цього пiдприємства ще в 1958 р. Вiдтодi протягом кiлькох десятилiть виробниче об'єднання "Київський радiозавод" розвивалося як найбiльший виробничо-технiчний комплекс зi створення i виготовлення складних систем керування для ракетно-космiчної технiки з використанням високих технологiй, обчислювальної технiки, мiкроелектронiки, точної механiки.
Освоєння обчислювальної технiки вiдбувалося тут у безпосередньому взаємозв'язку з випуском традицiйних для пiдприємства виробiв та комплексiв, i тому не можна розiрвати цi двi теми. Великий внесок в освоєння i розвиток систем керування бойових ракетних комплексiв, космiчних станцiй i апаратiв зробили керiвники пiдприємства в рiзнi роки: директори Вiктор Федорович Славгородський, Борис Павлович Ястребов, Дмитро Гаврилович Топчiй; головнi iнженери Микола Андрiйович Лукавенко, Едгар Пилипович Костоломов, Борис Омелянович Василенко; головнi конструктори Iгор Васильович Бортовий, Анатолiй Iванович Гудименко, Петро Iванович Подоплєлов. Особливо великий i плiдний перiод (понад 20 рокiв) припав на 70-80-i роки ХХ столiття, коли на чолi пiдприємства стояли Д.Г. Топчiй, Б.О. Василенко i А.I. Гудименко.
До складу виробничого об'єднання "Київський радiозавод" входило конструкторське бюро - досить потужний iнженерний колектив, здатний вирiшувати найскладнiшi науковi та виробничi завдання. Його допомога дала змогу багатьом органiзацiям-розробникам складних систем успiшно i в стислi строки освоювати та налагоджувати виробництво нових зразкiв ракетно-космiчної технiки. Серед цих партнерiв-розробникiв - Конструкторське бюро "Пiвденне" (м. Днiпропетровськ), Науково-виробниче об'єднання "Хартрон" (м. Харкiв), НДI автоматики (м. Свердловськ), НДI точних приладiв, ЦКБ машинобудування, Науково-виробниче об'єднання "Елас" (Москва).
Вiдомо, що основним профiлем ракетно-космiчної галузi України за часiв СРСР були бойовi ракетнi комплекси стратегiчного призначення всiх класiв: шахтового, залiзничного i морського базування. На долю виробничого об'єднання "Київський радiозавод" випало освоєння i серiйне виробництво систем керування ряду цих комплексiв, починаючи вiд знаменитого "першого виробу" ракети Р-12 i закiнчуючи найдосконалiшою стратегiчною ракетою Р-36М2 (за закордонною класифiкацiєю - СС-18 "Сатана")..."
Льотчик-космонавт СРСР Герман Степанович Тiтов в ВО "Київський радiозавод" в цеху по виробництву апаратури "Курс" Перший секретар Центрального комiтету Комунiстичної партiї України Володимир Васильович Щербицький, секретар Київського мiському КПУ  Ю.М.Єльченко на виробничому об'єднаннi "Київський радiозавод"