English    Русский


Iлюстрацiї. Лiтература. Додатковi матерiали Катерина Логвинiвна Ющенко про своє життя та творчiсть К.Л.Ющенко - засновник теоретичного програмування в Українi Ада Лавлейс - перший у свiтi програмiст
10 грудня 2015 року минуло 200 рокiв вiд дня народження Ади Августи Лавлейс

Катерина Логвинiвна Ющенко.
Життя та творчiсть

За матерiалами книг Б.М.Малиновського

Перша програмiстка у свiтi.
Ада Августа Лавлейс

10 грудня 1815 року у великого англiйського поета Байрона народилася дочка. Ада Августа Лавлейс Її назвали Ада Августа. Коли їй виповнився рiк, Байрон залишив батькiвщину назавжди заради боротьби з несправедливiстю, якої було багато в Англiї, але ще бiльше у iнших країнах Європи. Вiн посилав Адi нiжнi i турботливi листи, присвячував вiршi, але так i не знайшов можливостi зустрiтися з дочкою. Вона виросла з матiр'ю, що мала багатий маєток i була у всьому забезпечена, крiм одного - близькостi рiдного батька.

Можливо ця обставина разом iз високим iнтелектом, успадкованим вiд генiя, сприяли ранньому перетворенню Ади у дорослу людину i незвичайному для жiнки того часу захопленню... математикою.

Доля, позбавивши її батька, була доброзичлива в iншому. На самому початку своїх занять математикою вона познайомилася з Чарльзом Беббiджем, математиком, економiстом, рiзнобiчно освiченою людиною, який пов'язав своє життя з iдеєю створення "аналiтичної машини" - першої у свiтi цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням.

Людству потрiбно було прожити ще понад столiття, щоб зрозумiти великий змiст i значення iдеї Беббiджа, але Ада Августа Лавлейс (таке стало її прiзвище пiсля замiжжя) вiдразу оцiнила винахiд свого доброго друга i разом iз ним намагалася обгрунтувати i показати що воно обiцяє людству. Її рукою бiльш пiвтора столiття тому були написанi програми разюче схожi з програмами, складеними пiзнiше для перших електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Можна лише дивуватися i захоплюватися тим що зробила ця юна жiнка.

Сам Беббiдж залишив пiсля себе тiльки величезну кiлькiсть креслень, по яких виготовлялася (але не була закiнчена) машина. Ада Августа Лавлейс у примiтках до статтi iталiйського математика Менабреа, що прослухав лекцiї Беббiджа i спробував описати його аналiтичну машину, зробила винятково точнi примiтки до статтi, якi охоплюють перспективу використання подiбних машин.

"Багато людей, якi недостатньо знайомi з математикою, вважають, що роль машини зводиться до одержання результатiв у цифровiй формi, а природа самої обробки даних повинна бути арифметичною i цифровою бiльш нiж алгебраїчною та аналiтичною. Це - помилка. Машина може обробляти й об'єднувати цифровi величини точно так, якби вони були лiтерами або будь-якими iншими символами загального характеру i фактично вона може видати результати у алгебраїчнiй формi... Вона може видавати результати трьох видiв: символiчнi результати, ...чисельнi результати й алгебраїчнi у лiтерних позначеннях.

...Немає кiнця демаркацiйнiй лiнiї, що обмежує можливостi аналiтичної машини. Фактично аналiтичну машину можна розглядати як матерiальне i механiчне вираження аналiзу".

Незважаючи на всi старання Беббiджа i Лавлейс машину побудувати не вдалося... Сучасники, не бачачи конкретного результату, розчарувалися у роботi вченого. Вiн випередив свiй час. I сам розумiв це: "Мабуть пройде половина столiття перед тим, як хто-небудь вiзьметься за таке непросте завдання без тих вказiвок, що я залишив пiсля себе. I якщо хтось, не попереджений моїм прикладом, вiзьме на себе це завдання i досягне мети у реальному конструюваннi машини, що втiлює у собi усю виконавчу частину математичного аналiзу за допомогою простих механiчних або iнших засобiв, я не побоюся поплатитися своєю репутацiєю на його користь, тому що тiльки вiн один цiлком зможе зрозумiти характер моїх зусиль i цiннiсть їхнiх результатiв". Пiсля смертi Беббiджа Комiтет Британської наукової асоцiацiї, куди входили великi вченi, розглянув питання, що робити з незакiнченою аналiтичною машиною i для чого вона може бути рекомендована.

До честi Комiтету було сказано: "...Можливостi аналiтичної машини простираються так далеко, що їх можна порiвняти тiльки з межами людських можливостей... Успiшна реалiзацiя машини може означати епоху в iсторiї обчислень..."

На жаль, дочка Байрона прожила лише 36 рокiв. Разом iз видатним iнтелектом батько передав їй i цю страшну спадковiсть - ранню смерть - поет помер у такому ж вiцi...