Хронологiя становлення та розвитку комп'ютеробудування в Українi

1914

Висловлено iдею механiзацiї формалiзуємих логiчних дiй. Побудована "Машина механiчного мислення". О.М.Щукарьов. Харкiвський технологiчний iнститут.

1941

Експериментально вiдкритий p-n перехiд, пiзнiше удруге вiдкритий американськими вченими при створеннi транзистора. В.Є.Лашкарьов. АН УРСР.

1948

Обгрунтовано принципи побудови i структура унiверсальної цифрової електронної обчислювальної машини (ЕОМ) - комп'ютера зi збереженою в пам'ятi програмою (незалежно вiд закордонних учених). С.О.Лебедєв. АН УРСР.

1951

Розроблена в 1948-1951 р. i прийнята до експлуатацiї Державною комiсiєю 6-го грудня 1951 р. перша в СРСР i континентальнiй Європi цифрова електронна обчислювальна машина - Мала електронна лiчильна машина "МЭСМ". С.О.Лебедєв, Л.Н.Дашевський, К.О.Шкабара й iн. АН УРСР.

1956

Обгрунтовано принципи побудови, архiтектура i структура матрично-векторного процесора i створена (1952-1956) перша в Українi спецiалiзована електронна лiчильна машина "СЭСМ" для рiшення систем лiнiйних алгебраїчних рiвнянь. С.О.Лебедєв, АН СРСР, З.Л.Рабiнович, Ю.В.Благовiщенський, I.Т.Пархоменко, I.П.Окулова, Р.Я.Черняк i iн, АН УРСР.

1957

Розроблено принципи побудови, структура й архiтектура i створена в 1954-1957 р. перша в Українi асинхронна ЕОМ "Киев", з використанням "адресної мови" програмування. Б.В.Генеденко, В.М.Глушков, В.С.Королюк, К.Л.Ющенко, Л.Н.Дашевський, К.О.Шкабара, С.Б.Погребинский i iн. АН УРСР.

1961

Створена перша в Українi й у СРСР i прийнята Державною комiсiєю 9 грудня 1961 р. до серiйного випуску напiвпровiдникова керуюча машина широкого призначення КМШП "Днепр" (1958-1961). За 10 рокiв було випущено понад 500 машин. Використовувалася в багатьох перших пiонерських керуючих системах промислового i спецiального призначення, у наукових дослiдженнях i iн.. В.М.Глушков, Б.М.Малиновський, А.Г.Кухарчук i iн. АН УРСР, НВО "Електронмаш". Державна премiя України за створення на базi КМШП "Днепр" системи випробувань ракетних двигунiв Б.М.Малиновський i спiвробiтники Днiпропетровського Пiвденного машинобудiвного заводу (1977).

Розроблено теорiю цифрових автоматiв, що стала теоретичною основою при проектуваннi ЕОМ. В.М.Глушков. АН УРСР. За монографiю "Синтез цифрових автоматiв" i ряд iнших робiт у цiй областi В.М.Глушкову присуджена Ленiнська премiя (1964).

1963

Отримано авторське свiдоцтво на схiдчасте мiкропрограмне керування реалiзоване в машинах сiмейства "МИР". В.М.Глушков. АН УРСР.

Iнтерполятор параболiчний для автоматизованої системи розкрою судокорпусних деталей "Авангард". Головний конструктор Г.О.Михайлов. АН УРСР.

1964

Розроблено принципи побудови, структура й архiтектура, сконструйованi i випущенi першi в СРСР машини для iнженерних розрахункiв: "Промiнь" (1964), "МИР1" (1965), "МИР2" (1969), "МИР3" (1972) - попередники майбутнiх персональних ЕОМ. Здiйснене їх масове серiйне виробництво. В.М.Глушков, С.Б.Погребинський, О.А.Летичевський, Ю.В.Благовiщенський i iн. Державна премiя СРСР (1968). АН УРСР, НВО "Електронмаш".

1965

Розроблено принципи побудови, створений i випробуваний на промисловiй установцi перший в СРСР цифровий регулятор "Автооператор". Е.Т.Белiков. Сiверодонецьке НВО "Iмпульс".

1966

Запропоновано iдею схемної реалiзацiї мов високого рiвня. Реалiзована в проектi ЕОМ "Україна". В.М.Глушков, З.Л.Рабiнович, А.О.Стогнiй i iн. АН УРСР.

1967

Розроблено принципи побудови, структура й архiтектура i створено перший в Українi iнформацiйно-керуючий комплекс "Днепр 2" (1964-1967) для автоматизованих систем керування АСУ. Випущений малою серiєю. В.М.Глушков, А.О.Стогнiй, А.Г.Кухарчук i iн. АН УРСР, НВО "Електронмаш".

Створено унiкальнi спецiалiзованi ЕОМ "Киев 67" (1965-1967) i "Киев 70" (1967-1970) для автоматизацiї проектування i виготовлення великих iнтегральних схем (ВIС) за допомогою елiонної технологiї. В.П.Деркач i iн. АН УРСР, МЕП СРСР.

1968

Розробленi (у НВО "Iмпульс") i розпочато випуск великими серiями цифрових засобiв промислової системотехнiки: сiмейства моделей М6000-М7000 АСВТ М, що став у свiй час основою побудови систем керування процесами практично у всiх сферах народного господарства i ряду оборонних областей СРСР. За десять рокiв серiйного виробництва Київський завод обчислювальних керуючих машин, Сiверодонецький приладобудiвний i Тбiлiський завод керуючих обчислювальних машин випустили понад 18 тисяч комплексiв М6000, на їхнiй базi створено понад 15 тисяч систем керування. А.О.Новохатнiй, В.В.Рєзанов i iн. Сiверодонецке НВО "Iмпульс". Державна премiя РМ УРСР (1979).

Розроблено i випускалися промисловiстю: сiмейство клавiшних ЕОМ "Iскра". Премiя iменi М.Островського (1968). Г.I.Корнiєнко, Б.Г.Мудла, С.С.Забара. АН УРСР. Завод "Счетмаш", Курськ.

1969

Розроблено й освоєний випуск ЕОМ "Каштан" для автоматизованого розкрою матерiалiв згiдно заданого ескiзу. Ю.А.Павленко. НВО "Електронмаш".

1970

Розроблено структуру й архiтектуру першого в Радянському Союзi i Європi мiкрокалькулятора на 4-х великих iнтегральних схемах МОП-ВIС зi ступенем iнтеграцiї до 500 транзисторiв на кристалi, органiзовано його масовий серiйний випуск. Великi iнтегральнi схеми (ВIС) виготовлялися на дослiдному заводi НДI "Мiкроприлад". Масове виробництво мiкрокалькуляторiв проводилася в м.Свiтловодськ, де знаходилася фiлiя дослiдного заводу. С.О.Моральов, Л.Ф.Мараховський. Київське НВО "Кристал".

1971

Розроблено i розпочато випуск 12 типiв бортових ЕОМ (у тому числi радiоцiйно стiйких) для ракетно-космiчних комплексiв стратегiчного призначення. (1967-1989). А.I.Кривоносов, Б.О.Василенко й iн. Ленiнська премiя, Державна премiя СРСР, Державна премiя УРСР. Харкiвське НВО "Хартрон", Київський радiозавод.

1972

Розроблено й органiзовано серiйний випуск спецiалiзованих супернадiйних ЕОМ "Карат" (чотири модифiкацiї) для систем озброєння i керування на надводних i пiдводних у тому числi атомних судах Вiйськово-Морського флоту СРСР, а також для вирiшення задач навiгацiї на судах торгового флоту й атомних криголамiв. Використовувалися в 60-ти рiзних за призначенням системах. (1969-1989). В.М.Плотнiков, В.I.Долгов, Г.Є.Гай i iн. Київський НДI радiоелектронiки, Київський завод "Буревiсник".

Створено i випущений малою серiєю контрольно-вимiрювальний комплекс "Барс". Золота медаль виставки в Дрезденi. В.I.Скурiхiн, А.О.Морозов. АН УРСР.

Перший випущений малою серiєю в Українi мiнi-комп'ютер УПО 1 (пристрiй первинної обробки даних у вимiрювальних системах). Б.М.Малиновський, В.С.Каленчук, П.М.Сиваченко. АН УРСР, Житомирський завод "Вимiрювач".

Пiдготовлено i видана перша у свiтi "Енциклопедiя кiбернетики" українською i росiйською мовами. В.М.Глушков, А.I.Кухтенко, Б.М.Малиновський i iн. АН УРСР. Державна премiя УРСР.

Починаючи з 1970-го роки був створений i використовувався ряд бортовi ЕОМ "Мрiя", "Чайка", "Москва", "Нептун". Г.С.Голодняк, В.М.Петрунек, Г.Т.Макаров i iн., АН УРСР, Обороннi пiдприємства.

1973

Розроблено й освоєний у виробництвi потужний керуючий обчислювальний комплекс М4030. (1971-1973). А.Ф.Незабитовський, С.С.Забара й iн. Київське НВО "Електронмаш". Державна премiя УРСР (1976).

Магнiтоплiвковий оперативний запам'ятовуючий пристрiй ОЗП. Перший в СРСР. (1024 32 розряднi числа з циклом 1 мкс). А.Д.Бех, Л.Ф.Данько, Б.С.Iлюшин, Є.Г.Кретков, В.М.Корсунський, Б.I.Павлусь, В.Н.Позий, В.I.Плахотний, М.А.Терешин, В.В.Чернецький. АН УРСР.

1974

Вперше в Українi, колишньму СРСР i Європi розпочато масове виробництво великих iнтегральних схем. С.О.Моральов, К.М.Кролевець, В.П.Белявский. НВО "Кристал".

Розроблено iдеологiю i створено перше в СРСР вiтчизняне сiмейство мiкроЕОМ "Електронiка С5": "С5-01", "С5-11", "С5-21". В.П.Цвєтов, В.Кузнєцов, А.Ф.Дряпак, Мiнiстерство електронної промисловостi СРСР, Б.М.Малиновський, О.В.Палагiн, В.А.Iванов, А.Ф.Кургаев, АН УРСР.

Вперше у свiтi запропонованi принципи побудови рекурсивної (не неймановської) ЕОМ. В.М.Глушков, В.А.Мясников, I.Б.Iгнат'єв, АН УРСР, АН СРСР.

1975

Перший у СРСР автономний транспортний робот "ТАИР". Це триколiсний самохiдний вiзок з системою датчикiв. Мiг рухатися в природному середовищi, обходячи перешкоди. Керувався апаратно реалiзованою нейронною мережею (вузли мережi - спецiальнi електроннi схеми, зiбранi на транзисторах; зв'язки мiж вузлами - резистори). М.М.Амосов, В.М.Белов, Е.М.Куссуль. АН УРСР.

1976

Розроблена разом iз НДР i випускалася промисловiстю НДР спецiалiзована ЕОМ "Нева" для цифрових систем зв'язку. (1973-1976) А.Г.Кухарчук. АН УРСР. "Роботрон", НДР.

Створено i випущена малою серiєю мiнi ЕОМ М 180 "Сокiл" для автоматизацiї лабораторних експериментiв. Використовувалася в АН УРСР i iнших органiзацiях (1973-1976). Премiя iменi М.Островського. (1981). Л.Б.Малиновський, В.С.Каленчук, Н.I.Алiшов, Ю.С.Яковлев i iн. АН УРСР.

Мiнi ЕОМ "СОУ-1". В.П.Денисенко, С.Д.Погорелий, ВО iм. С.П.Корольова, Б.М.Малиновський, О.В.Палагiн, Ю.С.Яковлев АН УРСР. Срiбна медаль ВДНГ СРСР.

Перший в Українi сигнальний процесор для обробки цифрових сигналiв. М.В.Семотюк. АН УРСР.

На змiну комп'ютерам М6000-М7000 у Сiверодонецькому НВО "Iмпульс" були створенi комп'ютери серiї СМ ЕОМ (12 типiв). А.О.Новохатнiй, В.В.Рєзанов i iн. Державна премiя РМ УРСР (1979).

Розроблено i випускалися спецiалiзованi ЕОМ "Цикл" для контролю виготовлення лопаток газотурбiнних двигунiв. Г.I.Корнiєнко, Ю.Т.Митулинський i iн. АН УРСР. Державна премiя СРСР (1976)

1977

Розроблено комплекс систем проектування ЕОМ. Використаний у рядi органiзацiй СРСР. (1975-1977). В.М.Глушков, Ю.В.Капiтонова й iн. АН УРСР, Мiнiстерство радiопромисловостi СРСР. Державна премiя СРСР (1977).

Мiнi ЕОМ "Процесор". О.В.Палагiн, АН УРСР. В.П.Денисенко, С.Д.Погорелий, ВО iм. С.П.Корольова.

1978

Система технiчних засобiв "Сектор" для сполучення ЕОМ з об'єктами. В.Б.Реутов. АН УРСР.

1979

Мiкрокомп'ютер "УВС-01". А.В.Кобилiнський, О.В.Палагiн, С.Д.Погорелий. ВТО "Кристал", АН УРСР, ВО iм. С.П.Корольова.

Розроблено перший у СРСР i випускався алфавiтно-цифровий графiчний термiнал "Символ" з цифровим нагромаджувачем на стандартнiй касетi. Л.Б.Малиновський, I.М.Сметанiн, А.I.Шикарев, В.М.Князєв. АН УРСР. Черкаський завод телеграфної апаратури.

1980

Створено i випущено великою серiєю перший в Українi комплекс мiкропроцесорних засобiв "Нейрон" i засобiв налагодження до них "СО-01 - СО-04". Б.М.Малиновський, О.В.Палагiн, В.I.Сигалов, С.Д.Погорелий, А.I.Слободянюк i iн. АН УРСР, Мiнiстерство приладобудування i засобiв зв'язку (МПЗЗ) СРСР Премiя РМ СРСР О.В.Палагiн, С.Д.Погорелий i iн. (1984).

Створено i розпочато випуск суперпотужних багатопроцесорних комплексiв ПС 2000, потiм ПС 2100 (1,5 млрд.опер./сек) i ПС 3000 (3 млрд.опер./сек) на структурах, що перебудовуються, (АСВТ-ПС) для систем геофiзичної розвiдки корисних копалин i ряду унiкальних систем вiйськового призначення. З 1981 по 1989 р. у НВО "Iмпульс" були виготовленi 150 комплексiв ПС 2000. А.О.Новохатнiй, В.В.Рєзанов i iн. Сiверодонецке НВО "Iмпульс" (1965-1980). Державна премiя РМ УРСР (1979).

1981

Освоєння серiйного випуску обчислювальних комплексiв СМ3 i СМ4 системи малих ЕОМ. А.Ф.Незабитовський, В.А.Афанасьєв, С.С.Забара. НВО "Електронмаш". Державна премiя СРСР (1981).

1984

Розроблено принципи побудови i створений супершвидкодiючий обчислювальний комплекс "Звезда" для виявлення пiдводних човнiв. О.М.Алещенко, В.Ю.Лапiй, В.В.Крамской. Київський НДI "Гiдроприлад". Державна премiя СРСР Ю.В.Бурау, О.М.Алещенко й iн. (1988).

Розроблено i випускалися промисловiстю унiкальнi бортовi спецiалiзованi ЕОМ "МИГ1", "МИГ11", "МИГ12", "МИГ13" для систем керування космiчними апаратами без попереднього розрахунку траєкторiї. Г.С.Голодняк, В.М.Петрунек. АН УРСР. Пiдприємства Мiнiстерства оборони СРСР. Державна премiя СРСР (1984).

1986

Сумiсний ряд персональних мiкропроцесорних комп'ютерiв: ЄС 1840, ЄС 1841, ЄС 1842. Для використання в автономному режимi в локальних i глобальних мережах при вирiшеннi широкого кола науково-технiчних, економiчних, спецiальних задач, задач керування i дiловодства. Ю.С.Яковлев, Ф.А.Цвентух, Н.В.Нестеренко, Б.В.Новиков АН УРСР, НДIКОМ i МПО ОТ м.Мiнськ. Багатосерiйне виробництво на ВО ОТ м.Мiнськ.

ЕОМ "Дельта" - спецiалiзований обчислювальний комплекс для збору й обробки телеметричної iнформацiї i керування аерокосмiчними експериментами. Використовувався для обробки даних, знятих з комети Галлея, а також для обробки даних про розповзання радiонуклiдiв пiсля аварiї на АЕС у Чорнобилi. М.I.Дiанов, В.I.Дiанов. АН УРСР.

Процесор реального часу ПРЧ. Використаний при створеннi 4-х систем цифрового керування газонаповненням, положенням i параметрами плазми в термоядерних установках типу ТОКОМАК: НДIЕФА, м. Ленiнград; ФТI АН СРСР, м. Харкiв i Сухумi; IАЕ, м.Москва, а також Харкiвським ФТI при виконаннi двох мiжнародних проектiв по створенню експериментального термоядерного реактора (ITER). В.Ф.Губарєв, В.П.Боюн. АН УРСР.

1987

Розроблено i випускалося промисловiстю сiмейство спецiалiзованих ЕОМ для пришвартових i передполiтних випробувань екранопланiв, морських суден, кораблiв на пiдводних крилах, для комплексних граничних морехiдних випробувань кораблiв Вiйськово-морського флоту, для контролю i дiагностики лiтальних апаратiв. Державна премiя України. Б.Г.Мудла, В.I.Дiанов, М.I.Дiанов, В.Ф.Бердников, А.I.Канiвец, О.М.Шалейко. АН УРСР. Пiдприємства Мiнiстерства оборони.

Спроектовано, створено i випущено малими серiями суперпродуктивнi, якi не мають аналогiв у СРСР i за рубежем макроконвеєрнi комплекси ЄС 2701 i ЄС 1766. Максимальна кiлькiсть процесорiв 256. Максимальна продуктивнiсть 500 млн. опер./сек. В.М.Глушков, В.С.Михалевич, С.Б.Погребинський, О.А.Летичевський, Ю.В.Капiтонова, I.М.Молчанов i iн. АН УРСР. МIНРАДIОПРОМ СРСР.

1988

Комплекс модулiв для сполучення персональних комп'ютерiв сiмейства ЄС з можливими об'єктами керування (10 типiв пристроїв зв'язку з об'єктом ПЗО). Використовувалися при побудовi систем автоматизацiї наукових дослiджень i систем керування рiзними технологiчними процесами. Ю.С.Яковлев, Н.В.Нестеренко, В.М.Єгипко, В.О.Романов, В.Н.Коробейников, Б.В.Новиков. АН УРСР. В.Я.Пихтiн, М.Є.Неменман i iн. НДIКОМ м.Мiнськ. Випуск великими партiями на ВО ОТ м.Мiнськ.

Кольоровий алфавiтно-цифровий i графiчний термiнал "Парус" з нагромаджувачем на магнiтнiй стрiчцi. Л.Б.Малиновський, I.М.Сметанiн, А.I.Шикарев, В.М.Князєв. АН УРСР. Випускався Київським радiозаводом за назвою "ТВТ-3".

1989

Перший у СРСР нейрокомп'ютер на основi iдеологiї ансамблевих стохастичних нейромереж. Е.М.Куссуль. АН УРСР.

1990

Наднадiйнi програмно-технiчнi комплекси для особливо важливих об'єктiв, систем керування атомними електростанцiями. АТ "Iмпульс".

Сiмейство сумiсних побутових персональних комп'ютерiв: МК88.01 - МК88.06. Для рiшення задач малої i середньої складностi в побутi, у сферi освiти, у дiловiй сферi, органiзацiї дозвiлля й iнших сфер повсякденної дiяльностi, а також для застосування в професiйних сферах дiяльностi. Ю.С.Яковлев, Ф.А.Цвентух, Н.В.Нестеренко, С.В.Бондар, АН України. В.Я.Пмхтiн, ВО ОТ м.Мiнськ, ДКБ "Квант", м.Мiнськ. Багатосерiйне виробництво на ВО ОТ, м.Мiнськ, Бєларусь.

1997

Мiжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило С.О.Лебедєву медаль "Пiонер комп'ютерної технiки" з написом: "С.О.Лебедєв 1902-1974. Розроблювач i конструктор першого комп'ютера в Радянському Союзi. Основоположник радянського комп'ютеробудування".

Мiжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило В.М.Глушкову медаль "Пiонер комп'ютерної технiки" з написом "В.М.Глушков. 1923-1982. За створення першого в СРСР Iнституту кiбернетики АН УРСР, створення теорiї цифрових автоматiв i роботи в областi макроконвеєрних структур обчислювальних систем".

2005-2012

Кластерний суперкомп'ютер "СКIТ". I.В.Сергiєнко, В.М.Коваль (2005). Суперкомп'ютер "СКIТ-4". I.В.Сергiєнко, А.Л.Головинський (2012). Сумарна продуктивнiсть понад 10 ТФлопс (понад десять трильйонiв операцiй за секунду). "СКIТ-4" удвiчi потужнiший за "СКIТ-3", при цьому менший за розмiрами та має значно менше енергоспоживання - 15 кВт проти 60 кВт для "СКIТ-3". Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова Нацiональної академiї наук України.

2012

Бiзнес-лiнiйка комп'ютерної технiки Q-series, Офiс-iнтегратори "Рось", дата-центри "Октава" Компанiя "Системнi мобiльнi технологiї". М.В.Котюк, О.Й.Сосiс та iн. Київ.

Результати, отриманi уродженцями України, що працювали в Росiї

1958

Розроблено принципи побудови, спроектована,створена i випускалася перша i єдина у свiтi троїчна ЕОМ "Сетунь". МП.Брусенцов. Московський державний унiверситет (1956-1958).

Розроблено принципи побудови, спроектована i створена перша (i єдина у свiтi) суперпродуктивна спецiалiзована ЕОМ вiйськового призначення з використанням системи числення в залишках. I.Я.Акушський. Мiнiстерство оборони СРСР (1958).

1973

Розпочато випуск першої у свiтi ЕОМ iз багатоформатною векторною структурою для систем попередження про ракетний напад i загальне спостереження за космiчним простором М-10. М.О.Карцев. НДIОК Москва.

1984

Розпочато випуск багатопроцесорної векторної ЕОМ М-13 для переоснащення систем попередження про ракетний напад i загального спостереження за космiчним простором. М.О.Карцев, НДIОК, Москва.